Нова форма платіжного доручення та чекової книжки: готуймося до 13.01.2020

(коментар до постанови Правління НБУ «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 06.11.2019 р. № 127, далі — Постанова № 127)

Чинна із 13.01.2020

31.10.2019 завершився перехідний період, коли банки самостійно змінювали діючі рахунки клієнтів банків на вимогу стандарту IBAN. Бо саме цього вимагав п. 3 постанови Правління НБУ від 28.12.2018 р. № 162 (далі — Постанова № 162).

В Україні IBAN означає заміну комбінацій із коду МФО банку + номер розрахункового рахунка на міжнародний формат рахунка, який має 29 символів (літери та цифри). Це надає змогу вилучити з розрахункових документів реквізит «Код банку платника/отримувача/стягувача» й одразу ж ідентифікувати країну та банк власника рахунка.

Тому наступним кроком стала «підчистка» реквізитів розрахункових документів від такої комірки, як «Код банку». Із цією метою НБУ затвердив постанову Правління від 06.11.2019 р. № 127 (далі — Постанова № 127). Розгляньмо на її положеннях.

Реквізит «Код банку» у формі платіжного доручення зникне з 13.01.2020

Саме із цієї дати діятимуть зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 (далі — Інструкція № 22). Згідно зі змінами з тексту цього документа й додатків до нього, якими затверджено форми розрахункових документів, приберуть згадку про реквізити: «Код банку платника»; «Код банку отримувача»; «Код банку стягувача». Це звичний для бухгалтерів 6-значний код МФО банку.

Своєю чергою, уводять поняття «номер рахунку платника/отримувача/стягувача за стандартом IBAN», під яким розуміють номер банківського рахунка, вимоги до формування якого затверджені Постановою № 162.

Саме із цим і пов’язано оновлення форм розрахункових документів, затверджених Інструкцією № 22, зокрема:

• платіжного доручення;
• платіжної вимоги-доручення;
• платіжної вимоги;
• розрахункового чека;
• інкасового доручення.

Тобто єдиною відмінністю нових форм документів від попередніх є відсутність реквізиту «Код банку», а в полі «Рахунок платника/отримувача/стягувача» треба вказувати номер рахунка за стандартом IBAN. Це також випливає з Указівок щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів з оновленого додатка 9 до Інструкції № 22, який майже не відрізняється від своєї попередньої редакції. Хоча можна запримітити відсутність вимоги зазначати в реквізиті «Банк» місцезнаходження (населений пункт) банку (філії).

Проте всі перелічені зміни, повторімося, діятимуть із 13.01.2020.

До 12.01.2020 (включно) дозволено в документах на переказ коштів заповнювати:

• реквізити «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача»

АБО

• реквізит «Рахунок платника/отримувача/стягувача» за стандартом IBAN. У реквізиті «Код банку платника/отримувача/стягувача» проставляти нуль.

Відповідний перехідний період передбачають п.п. 6 та 7 Постанови № 162.

Детальніше про те, що потрібно враховувати під час переходу на банківські рахунки за стандартом IBAN, ми розповідали в публікації газети № 146/2019.

Які форми платіжних доручень для бюджетних установ

Розпорядники й одержувачі бюджетних коштів подають до органів Казначейства платіжні доручення, форму яких, обов’язкові реквізити, строк дії та вимоги щодо їх заповнення визначає Інструкція № 22. Тобто за тими самими формою та вимогами, що й решта суб’єктів господарювання.

Проте такі зміни запрацювали нещодавно.

Для тих установ, які утримують місцеві бюджети, з 01.11.2019 діють зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938. Саме ними вилучили додаток 26 до вказаного Порядку, який затверджував форму платіжного доручення та приклад його заповнення.

Водночас прописали такі норми. У платіжному дорученні варто заповнювати всі реквізити, передбачені його формою. Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення треба заповнювати, керуючись вимогами нормативно-правових актів, і він має містити повну інформацію про платіж і документи, на підставі яких перераховують бюджетні кошти отримувачу (КПКВКБ, КЕКВ, економічна сутність платежу, номер і дата підтвердних та інших документів, на підставі яких перераховують, ПДВ або без ПДВ тощо). Проте ці самі вимоги були в прикладі заповнення платіжного доручення. Тож, новими їх складно назвати.

Своєю чергою, маємо вимогу: якщо дата подання не відповідає даті платіжного доручення, то в полі «Одержано банком» платіжного доручення на всіх примірниках обов’язково слід проставляти дату подання та підпис казначея.

Аналогічні зміни для установ, які утримуються з держбюджету, унесли до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407. Сталося це завдяки наказу Мінфіну від 22.10.2019 р. № 440, який вилучив додаток 35 до вказаного Порядку. Цим же наказом передбачали вилучення згадки про код банку з розрахункових документів, але саме ця зміна запрацює з 13.01.2020, коли й вилучать такий реквізит з Інструкції № 22. До речі, зі згаданої дати буде видалено реквізит «МФО банку» з Реєстру бюджетних фінансових зобов’язань.

Отже, з 13.01.2020 бюджетні установи також повністю перейдуть на використання рахунків за стандартом IBAN і не вказуватимуть МФО банку в платіжках.

Чекова книжка

Коментована постанова передбачає, що банк самостійно своїми внутрішніми правилами встановлює:

• форму заяви про видачу чекової книжки;
• форму реєстраційної картки, у якій банк веде облік номерів чеків;
• порядок оформлення й отримання чекової книжки (чека);
• форму відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки;
• форму заяви про повернення коштів у разі припинення подальших розрахунків чеками;
• форму заяви про втрату чекової книжки (чека).

Раніше форми таких документів були в додатках до Інструкції № 22.

Окрім того, маємо декілька новацій:

1. Чекодавець заповнює реквізити чека згідно з вимогами додатка 9 до Інструкції № 22. У ньому прописані Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів.

2. Банк повертає кошти у сумі невикористаного ліміту чекової книжки на поточний рахунок клієнта на підставі його заяви (абз. 3 п. 7.23 Інструкції № 22). Раніше тут значилося також повернення за платіжним дорученням клієнта.

До того ж маємо оновлені додатки, а саме:

• розрахункового чека (додатки 6 та 7 до Інструкції № 22);
• розрахункової чекової книжки (додаток 12 до Інструкції № 22);
• реєстру розрахункових чеків (додаток 13 до Інструкції № 22).

Та й, звісно ж, із чекових документів буде вилучено реквізит «Код банку» з 13.01.2020, а рахунок заповнюватимемо той, що за стандартом IBAN.

У довершення всього банкам України дозволили до 31.12.2020 приймати до виконання розрахункові чеки, у бланках яких зазначено реквізит «Код банку», тобто за попередньою редакцією форм (п. 2 Постанови № 127).

Раніше НБУ в листі від 09.09.2019 р. № 50-0006/46321 заважував: оскільки банки оформляли своїм клієнтам грошові чекові книжки до запровадження стандарту IBAN, де зазначали діючий на той час реквізит «№ рахунку» клієнта, то банк має право виправляти вказаний рахунок на стандарт IBAN.

При цьому використання грошової чекової книжки, яка була заповнена банком за діючими на той час реквізитами «№ рахунку» клієнта, допускається до повного її використання.

Щодо безпосереднього заповнення реквізиту «№ рахунку» за стандартами IBAN, який має 29 знаків, НБУ допускає його заповнення в декілька рядків, зважаючи на те що форма грошового чека має певні обмеження в розмірах, а сам бланк виготовлено лише в друкарський спосіб.