Вебінар на тему:

Індексація зарплати

Вебінар у відкритому доступі

Вебінар відбувся 2017-12-12 11:00


Програма вебінару

Тема:  Індексація зарплати: практичні ситуації, донарахування за минулі періоди, перевірки та штрафи Держпраці

Як грудневе підвищення зарплати впливає на порядок проведення індексації? Як проводити  індексацію сумісникам, у разі перейменування посад, переходу на повний/неповний робочий час? Які особливості пов’язані з індексацією новоприйнятих і переведених працівників? На ці та багато інших запитань ви знайдете відповіді, якщо візьмете участь у вебінарі. Крім того, ви дізнаєтеся про порядок проведення індексації випереджаючим шляхом. Особлива увага буде приділена питанням донарахування індексації за минулі періоди та відповідальності за непроведення індексації.

 

1. Підвищення зарплати в грудні 2017 року: важливі нюанси

Як визначати розмір підвищення в разі підвищення окладу

Зарплата менше прожиткового мінімуму: як індексувати

Як ураховувати доплату за роботу в нічний час, святкові дні та надурочний час

Як ураховувати премії в місяці підвищення окладу

Донараховані суми зарплати за минулі періоди

Підвищення окладу посеред місяця

2. Сумісники, перейменування посади, зміна зайнятості

Індексувати зарплату сумісників чи ні?

Перейменували посаду: чи зміниться базовий місяць?

Перехід із повної на неповну зайнятість і навпаки

3. Індексація для новоприйнятих і переведених працівників

Прийняття працівника на роботу на вакантну посаду

Уведена нова посада у штатному розписі чи збільшено кількість існуючих

Працівника перевели тимчасово з однієї посади на іншу: що з індексацією

Індексація для переведених працівників  залежить від посади

Розрахунок суми індексації після тривалої відпустки

4. Індексація зарплати випереджуючим шляхом і підвищення у 2018 році:

Можливість проведення індексації закріплюємо в колдоговорі

Індексація випереджуючим шляхом: вивчаємо на прикладі

Економії фонду оплати не буде, але час заощадимо, помилок уникнемо

Підвищили оклад у січні на 250 грн: чи можна не проводити індексацію

На скільки підвищити оклади, щоб уникнути претензій Держпраці

Що важливо прописати в колдоговорі (положенні про проведення індексації)

5. Донараховуємо індексацію зарплати за минулі періоди:

Який механізм обчислення індексації застосовувати

Як оподатковувати донараховані суми й відображати у формі № 1ДФ

Як нараховувати ЄСВ і показувати у формі № Д4 для працюючих і звільнених

6. Відповідальність і штрафи за непроведення індексації:

Які періоди може перевірити інспектор праці

Які санкції загрожують за непроведення індексації

Чи можуть оштрафувати, якщо індексацію донарахували  за минулі періоди

Чи є строки давності для застосування штрафних санкцій

 

 

(відповіді на запитання з вебінару, опубліковано у Газеті № 247 / 2017)

Нині тема індексації зарплати дуже актуальна. Причини тому дві: перша — це мінімальна державна гарантія, друга — за недотримання такої гарантії загрожує штраф у розмірі 10 мінзарплат за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Тож надамо відповіді на поширені запитання, які пролунали на вебінарі

Директор був єдиним працівником на підприємстві протягом 2015–2016 рр., але не було фінансової можливості нараховувати індексацію. Із січня 2017 року індексацію нараховуємо. Чи потрібно донараховувати суми індексації за попередні роки?

ВІДПОВІДЬ: Індексація зарплати є мінімальною державною гарантією, що передбачена ст. 48 Конституції України: кожен має право на достатній життєвий рівень для себе та своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. На реалізацію цієї норми було прийнято Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІдалі — Закон про індексацію. Виплата індексації відбувається за рахунок тих джерел доходів, з яких виплачується основна виплата. Тому індексація зарплати належить до додаткового фонду оплати праці.

У разі недотримання державних мінімальних гарантій в оплаті праці загрожує фінансовий штраф, передбачений абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП, — у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати на день виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Такий штраф застосовують за порушення, учинені починаючи з 01 січня 2015 року (див.лист Держпраці від 04.01.2017 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17).

Якщо це порушення буде виявлене у 2017 році, то органи Держпраці застосують фінансовий штраф у розмірі 30000 грн, а з 01 січня 2018 року його розмір уже становитиме 37230 грн. Тому загальна сума донарахованої індексації за 2015–2016 рр. буде незначною порівняно із сумою фінансового штрафу за ненарахування індексації.

Отже, в описаній ситуації варто донарахувати належні директору суми індексації зарплати за 2015–2016 рр., і це убезпечить від штрафів.

Підприємство донарахувало індексацію за 2015–2016 рр. у грудні 2017 року. Як відображати ці суми у звітності з ЄСВ?

ВІДПОВІДЬ: Суми зарплати (включаючи індексацію), нараховані працівникам, які перебувають у трудових відносинах, за попередні періоди включаються до зарплати того місяця, у якому були здійснені такі донарахування (пп. 3 п. 3 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449).

Аналогічну норму містить і п. 9 р. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435).

Тому суми індексації за 2015–2016 рр., нараховані в грудні 2017 року, включають у повній сумі до бази нарахування ЄСВ за грудень і показують у таблиці 6 Форми № Д4 в одному рядку разом із зарплатою.

Докладніше про схожу ситуацію — у матеріалі «Не нараховували зарплату декілька місяців: як відобразити у звітності з ЄСВ» газети № 155/2017.

Виняток установлено лише для випадків, коли суми індексації нараховуються після звільнення, тобто колишнім працівникам. У цьому випадку необхідно враховувати вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ).

У цій нормі зазначено: у разі нарахування після звільнення зарплати за відпрацьований час базу нарахування ЄСВ за кожен місяць визначають, розділивши загальну суму нарахованої зарплати на кількість місяців, за які вона нарахована. Тобто у випадку нарахування сум індексації після звільнення в таблиці 6 Форми № Д4 заповнюють стільки рядків, за скільки місяців вона нарахована.

Про оподаткування донарахованих сум індексації — у матеріалі «Як оподатковувати донараховані суми індексації та нараховувати ЄСВ» газети № 112/2017.

Підприємство через місяць збільшує оклади працівникам на 1 грн, унаслідок чого змінюється базовий місяць, і працівники втрачають право на індексацію. Чи може орган Держпраці розцінити таку ситуацію як ненарахування індексації?

ВІДПОВІДЬ: Останнім часом органи Держпраці звертали увагу роботодавців на те, що такі випадки розцінюватимуть як уникнення від нарахування індексації. Як аргументи вони наводять такі норми.

По-перше, працівникам підприємств, які перебувають на госпрозрахунку, у зв’язку зі зростанням рівня інфляції підвищують зарплату в порядку, визначеному в колдоговорах, але не нижче за норми, визначені Законом про індексацію та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі —Порядок № 1078). Таку норму містить останній абзац п. 5 Порядку № 1078.

По-друге, майже на кожному підприємстві інспектори праці перевіряють, чи побудована належним чином система оплати праці та чи встановлені міжпосадові (міжтарифні) коефіцієнти співвідношень між посадами, а також — що є базою для розрахунку конкретних посадових окладів (тарифних ставок). Адже цього вимагають ст.ст. 96–97 КЗпП.

Тож, якщо на підприємстві побудована система оплати праці, за базу зазвичай беруть тарифну ставку робітника 1-го тарифного розряду й, застосовуючи відповідний міжпосадовий (міжтарифний) коефіцієнт, отримують посадовий оклад (тарифну ставку) за відповідною посадою (професією). Тому збільшення для всіх працівників окладів (ставок) на 1 грн не відповідає чинному законодавству.

Порядок, умови й механізм підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників мають бути передбачені колдоговором. Якщо ж він не укладений — нормативним актом роботодавця за погодженням із профспілкою, а за її відсутності — з органом (представником), уповноваженим трудовим колективом (ч. 2 ст. 97 КЗпП).

З огляду на сказане вище, законодавство не передбачає механізму проведення підвищення окладів (ставок) на 1 грн задля уникнення проведення індексації. Натомість підприємство може передбачити підвищення окладів (ставок) працівникам у разі, коли приріст ІСЦ перевищив поріг індексації на відсоток не менший, ніж коефіцієнт індексації.

Отже, якщо на підприємстві побудована система оплати праці, потрібно спочатку підвищити базовий оклад (чи ставку), який використовується для визначення розмірів посадових окладів (тарифних ставок). А далі (застосовуючи міжпосадові (міжтарифні) коефіцієнти) — треба визначити їхні розміри для конкретних посад і професій.

Таким чином, підвищуючи кожен другий місяць оклади (ставки) на 1 грн, ви ризикуєте, оскільки не дотримуєтеся ні вимог ст.ст. 96–97 КЗпП, ні п. 5 Порядку № 1078.

Як часто потрібно підвищувати посадові оклади та як це правильно прописати в наказі?

ВІДПОВІДЬ: Рішення про періодичність підвищення посадових окладів (тарифних ставок) обумовлюють у колдоговорі або, якщо він не укладений, — у положенні про оплату праці, погодженому з профспілкою чи органом, уповноваженим трудовим колективом.

Також варто зважати на вимоги абз. 12 п. 5 Порядку № 1078 щодо підвищення зарплати працівникам підприємств, які перебувають на госпрозрахунку, у зв’язку зі зростанням рівня інфляції — у порядку, визначеному в колдоговорах, але не нижче норм, прописаних Законом про індексацію і Порядком № 1078.

Тож підприємство самостійно вирішує, як часто треба переглядати посадові оклади (тарифні ставки): раз на квартал, раз на півроку чи коли приріст ІСЦ сягає порога індексації (103%).

Якщо керівник підприємства видає наказ про підвищення посадових (окладів), він має послатися в наказі на відповідну норму колдоговору чи положення про оплату праці та вказати, на який відсоток підвищуються оклади (ставки), а також може бути визначений механізм підвищення.

Державному службовцю (спеціалісту) з 01.01.2017 установлений посадовий оклад — 2000 грн. З 01.09.2017 його за конкурсом перевели на посаду головного спеціаліста з окладом 3200 грн. Чи зберігається сума індексації?

ВІДПОВІДЬ: Для працівників, переведених на інші посади, базовим місяцем для проведення індексації є місяць останнього підвищення посадового окладу за посадою, на яку його переведено (п. 102 Порядку № 1078).

У січні 2017 року держслужбовцю встановлений посадовий оклад на рівні 2000 грн згідно зі Схемою посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році, затвердженою постановою КМУ від 18.01.2017 р. № 15. Відповідно, січень 2017 року став базовим місяцем для проведення індексації. Право на індексацію в державних службовців настало у червні 2017 року.

Отже, якщо держслужбовця з 01 вересня 2017 року перевели на посаду головного спеціаліста, то базовим місяцем для проведення індексації буде місяць останнього підвищення окладу за цією посадою. Востаннє його підвищили на підставі постанови КМУ від 08.02.2017 р. № 71, але підвищення застосовується з 01 січня 2017 року.

Тож, для головного спеціаліста, якого перевели на цю посаду у вересні 2017 року, базовим місяцем буде теж січень 2017 року. Проте якби в такого спеціаліста була сума фіксованої індексації (визначена до переведення), він би її втратив. Тому говорити про збереження суми індексації в описаному випадку некоректно.

Підсумуймо: правильніше було б казати про визначення базового місяця для індексації залежно від останнього підвищення посадового окладу за посадою, на яку перевели працівника. Хоча в переважній більшості випадків підвищення посадових окладів у органах держслужби відбувається одночасно для всіх працівників.

Чи потрібно нараховувати індексацію для працівників-сумісників?

ВІДПОВІДЬ: Особі, яка працює за сумісництвом, на її вимогу видається довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі цієї довідки провадиться індексація доходів на роботі за сумісництвом у межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, — з урахуванням отриманої зарплати за основним місцем роботи (п. 7 Порядку № 1078).

Якщо працівник не надасть такої довідки, то доходи за сумісництвом не індексуються. Тож у наданні довідки зацікавлений не роботодавець працівника-сумісника, а безпосередньо сам сумісник. Мінсоцполітики стверджує, що нормами Порядку № 1078 не передбачено нарахування сум індексації на роботі за сумісництвом за попередній період, якщо довідка з основного місця роботи надана несвоєчасно (див. лист Мінсоцполітики від 31.07.2015 р. № 11587/0/14-15/10). Проте цим листом потрібно керуватись обережно. Якщо є право на індексацію на роботі за сумісництвом і за наявності довідки з основного місця роботи — зарплату сумісників необхідно індексувати, адже це мінімальна державна гарантія.

Звісно, право на індексацію на роботі за сумісництвом буде лише в разі, якщо на основному місці роботи проіндексований дохід у сумі меншій за прожитковий мінімум для працездатних осіб.

 

Докладніше про індексацію сумісників — у матеріалі «Чи нараховувати індексацію працівникам-сумісникам: Мінсоцполітики не радить, а Держпраці перевіряє» газети № 232/2017.

Лектор:

Світлана Лістрова
експерт з оплати праці й оподаткування