Працівник як застрахована особа має право на отримання матеріального забезпечення за період хвороби, догляду за хворими дітьми й відпустки по вагітності та пологах.
Розгляньмо, у яких випадках і хто може отримати листок непрацездатності, як надають допомогу по тимчасовій непрацездатності, який порядок обчислення лікарняних
У яких випадках оплачують лікарняний та за який період
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) допомогу по тимчасовій непрацездатності надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) потреби в догляді за хворою дитиною;
3) потреби в догляді за хворим членом сім’ї;
4) потреби в догляді за дитиною віком до 3 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Своєю чергою, перші 5 днів непрацездатності в таких випадках оплачують за рахунок роботодавця, а починаючи із 6 дня — за рахунок Фонду соціального страхування України (далі — Фонд). Детальніше про це див. у таблиці.
При цьому допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачує Фонд за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) інвалідності (установлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, установлених законодавством.
Нагадаємо
Страховий випадок за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю — це подія, із настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім’ї чи іншої особи на отримання відповідно до Закону № 1105 матеріального забезпечення чи соціальних послуг.
(абз. 3 п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105)
Під час оформлення листка непрацездатності заклади охорони здоров’я керуються вимогами Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455). Адже саме вона визначає страхові події, що надають право на отримання листка непрацездатності, та його максимальну тривалість залежно від конкретних обставин (див. таблицю).