Декілька років тому наше підприємство надало поворотну фінансову допомогу директору, яку він так і не повернув і, можливо, найближчим часом ще не повертатиме. Однак у жовтні спливе строк позовної давності за такою заборгованістю. Чи потрібно було сплачувати ПДФО на момент прострочення платежу? Чи можна якимось чином уникнути сплати ПДФО зі спливом строку позовної давності? Чи має підприємство сплачувати ПДФО за власний рахунок?

ВІДПОВІДЬ: На дату прострочення платежу з боргу оподатковуваний дохід не виникає. Інша ситуація, коли минає строк позовної давності. За умови, якщо сума заборгованості перевищує 50% прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році — 1762 грн × 50% = 881 грн), з неї доведеться сплатити ПДФО. Однак згідно з пп. 164.2.7 ПКУ податок із такого доходу фізособа сплачує самостійно, подавши річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Тобто підприємству як позикодавцеві сплачувати ПДФО не потрібно. Крім того, завжди є можливість подовжити чи перервати перебіг строку позовної давності. Тож про все докладніше.

Передусім зазначимо: основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу  (згідно з пп. 165.1.31 ПКУ), допоки:

а) не мине строк позовної давності, якщо сума непогашеної заборгованості перевищує 881 грн — пп. 164.2.7 ПКУ;

б) надавач не анулює (не простить) боргу — у пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ.

  Незважаючи на те що ця сума не обкладається НДФО, під час надання позики податковий агент — позикодавець усе одно зобов’язаний відобразити її у формі № 1ДФ з ознакою «153». Про це саме зазначає і ДФСУ в підкатегорії 103.25 системи «ЗІР».

Запам’ятайте!

Власне факт неповернення позики у визначений договором строк не призводить до виникнення оподатковуваного доходу, поки не мине строк позовної давності чи позикодавець не анулює боргу.

Податківці, до речі, дотримуються такої ж точки зору. У підкатегорії 130.02 системи «ЗІР» вони роз’яснюють:

«…якщо боржником не виконується зобов’язання в строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку в разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення терміну позовної давності на підставі пп. «д» п. 164.2.17 або пп. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ у разі закінчення терміну позовної давності».

Ідемо далі. Справді, на момент збігу строку позовної давності виникає оподатковуваний дохід (пп. 164.2.7 ПКУ), який відображають у формі № 1ДФ з ознакою «107». Утім виникнення такого доходу можна легко уникнути двома шляхами, а саме: