Первинні документи — фундамент, на основі якого здійснюється облік. Поговоримо про роль первинних документів у бухгалтерському та податковому обліку: що це таке та який у нього статус, які обов’язкові реквізити первинного документа і правила його заповнення тощо

Роль первинного документа в бухгалтерському обліку

Спочатку звернімося до визначення «первинного документа». Зокрема про нього згадується у двох нормативних актах:

1) у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (даліЗакон про бухоблік);

2) у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, (даліПоложення № 88).

Визначення

1) Первинний документдокумент, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону про бухоблік).

Тут завважимо: до 03.01.2017 мовилося, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції. Зараз же такого немає у визначенні.

2) Первинні документи — це документи, створені в письмовій чи електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. 2.1 Положення № 88).

Фіксацію факту госпоперації також прибрали з визначення, щоправда, із 26.05.2017 (наказом Мінфіну від 11.04.2017 р. № 427).

Нагадаємо

Господарська операція — дія чи подія, яка викликає зміни у структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону про бухоблік).

Отже, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, п. 2.2 Положення № 88).

Господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного та безперервного документування. Записи в облікових регістрах здійснюються на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог Положення № 88 (п. 1.2 Положення № 88).

Роль первинного документа в податковому обліку