Незабаром сезон відпусток. Право кожного працівника на щорічну відпустку гарантовано законодавством України. Сьогодні ми нагадаємо, як оформити надання щорічної відпустки працівникам, розрахувати й виплатити відпускні
Види щорічних відпусток
Статтею 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) установлені такі види щорічних відпусток:
- основна відпустка;
- додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
- додаткова відпустка за особливий характер праці;
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Водночас колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види щорічних відпусток.
Хто має право на відпустку
Право на оплачувану щорічну відпустку передбачено ст. 45 Конституції України. Умови, тривалість і порядок надання відпусток визначено КЗпП, Законом про відпустки й іншими законодавчими актами.
Право на відпустку мають громадяни, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду діяльності та галузевої приналежності, а також громадяни, які працюють за трудовим договором у фізособи (ч. 1 ст. 2 Закону про відпустки).
Тобто сумісники та працівники, що працюють у режимі неповного чи скороченого робочого часу, мають однакові з іншими працівниками права на отримання щорічної відпустки.
Увага!
У громадян, які виконують роботи на підприємстві на підставі укладеного цивільно-правового договору, права на відпустку немає.
Тривалість відпустки
Гарантована ст. 75 КЗпП і ст. 6 Закону про відпустки тривалість щорічної основної відпустки становить не менш як 24 к.дн. за відпрацьований робочий рік, який відліковується від дня укладення трудового договору.
Чинним законодавством передбачене також установлення більшої тривалості відпусток для певних категорій працівників (див. довідник «Види відпусток та їх тривалість»).
До того ж статтями 7 і 8 Закону про відпустки передбачено можливість надання працівникам щорічних додаткових відпусток (див. довідник «Щорічні додаткові відпустки»).
Загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 к.дн., а для працівників, зайнятих на підземних гірських роботах, — 69 к.дн. (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки).
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором за кожним видом робіт, професій та посад або трудовим договором.
Щорічна основна та додаткова відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно чи окремо.
Тривалість відпусток незалежно від режимів і графіків роботи розраховується в календарних днях (ч. 1 ст. 5 Закону про відпустки).
Під час визначення тривалості відпустки не враховуються:
- дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, а також відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 78 КЗпП);
- святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП), що припадають на відпускний період (ст. 781 КЗпП).
Відпустка автоматично подовжується на кількість таких святкових або неробочих днів. Вихідні (субота й неділя) не вважаються ані святковими, ані неробочими днями.
Порядок надання відпустки