Податкове законодавство передбачає лише одну норму, яка встановлює обмеження під час надання майна в оренду, та й узагалі щодо всієї оренди у фізосіб-єдинників.
Однак на практиці підприємцям, які воліють здавати нерухомість в оренду, доводиться стикатися з деякими складнощами. Найпоширеніші з них ми розглянемо в нашому матеріалі
Розпочнімо із загального правила — підприємці, аби лишатися на спрощеній системі оподаткування, можуть здавати в оренду (пп. 291.5.3 ПКУ):
— земельні ділянки, загальна площа яких не перевищує 0,2 га;
— житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 100 кв.м;
— нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 300 кв.м.
Таке обмеження не стосується юросіб-єдинників. Тобто вони можуть надавати в оренду земділянки, житлові й нежитлові приміщення будь-якої площі та будь-кому. Винятком є лізингові компанії, які відповідно до пп. 291.5.4 ПКУ не мають права провадити свою діяльність на спрощеній системі оподаткування.
Детальніше про це — у публікації «Чи можуть бути єдинниками юрособи, які надають в оренду майно».
Зауважимо
Під час розрахунку максимально дозволеної площі, яку єдинник здає в оренду, площі кожної з груп майна додають.
Наприклад, ФОП-єдинник має у власності дві житлові квартири: перша — 40 кв.м, друга — 110 кв.м. Здає як ФОП в оренду першу квартиру площею 40 кв.м і частину (55 кв.м) другої квартири. Оскільки загальна площа житлових приміщень, які здають в оренду, не перевищує 100 кв.м (55 кв.м + 40 кв.м = 95 кв.м), ФОП має право перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови, якщо решта житлового приміщення не перебуває в оренді, у т.ч. безкоштовному користуванні (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 25.09.2015 р. № 2845/Щ/26-15-17-04-12).