Як реагувати на запити податкової про надання інформації

Більшість суб’єктів господарювання хоча б раз отримували запит від контролерів із вимогою надати інформацію про окремі аспекти діяльності підприємства, наявність офісних, складських, виробничих приміщень, подання копії документів тощо. Однак щоразу, як уперше, й одразу постають два головних питання: як реагувати на цей запит і чи надавати інформацію? Спробуємо з’ясувати

Чи мають право податківці надсилати запит

Так, мають. Відповідні повноваження передбачені відразу в декількох нормах ПКУ, зокрема: пп. 20.1.3, пп. 20.1.6, пп. 72.1.6. А підстави для надсилання запиту та процедура його направлення регламентовані ст. 73 ПКУ та Порядком № 1245.

Водночас контролюючі органи можуть надсилати запит не з власної примхи, а лише за наявності однієї з підстав, перелік яких наведено в п. 73.3 ПКУ.

Зокрема, цими підставами є такі:

• за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
• для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПКУ;
• виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків;
• щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
  • податкової накладної покупцеві або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
  • акцизної накладної покупцеві або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
• у разі проведення зустрічної звірки;
• виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;
• отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених таким міжнародним договором;
• в інших випадках, визначених ПКУ.

Обов’язкові реквізити податкового запиту

Окрім наявності передбаченої ПКУ підстави для надсилання запиту, останній, аби бути законним, повинен відповідати також низці вимог щодо його оформлення та надсилання платникові податків, які наведені в п. 73.3 ПКУ та п. 10 Порядку № 1245.

Зокрема, запит повинен містити:

• посилання на норми закону, відповідно до яких контролюючий орган має право на отримання такої інформації;
• підставу для надіслання запиту (з наведеного вище переліку) із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
• перелік інформації, яку запитують, і перелік документів, які пропонується надати;
• печатку контролюючого органу.

Водночас наголосимо: запит щодо отримання податкової інформації від платників податків й інших суб’єктів інформаційних відносин оформлюють на бланку органу державної податкової служби, а підписується він керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

На практиці запити контролюючих органів про надання відповідної інформації платником податків часто-густо не містять чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Своєю чергою, без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об’єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження, на чому, зокрема, акцентував увагу ВС/КАС у постановах від 11.09.2018 р. у справі № 813/4042/17, від 21.05.2020 р. у справі № 819/1782/13-а, від 17.07.2020 р. у справі № 820/2105/16.

Оформлений відповідно до наведених вище вимог запит надсилають платникові податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, а саме:

• за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручають платникові податків (його представник);
• платникам податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті — в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (платникам податків, які подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, запити можуть надсилати засобами електронного зв’язку в електронній формі в електронний кабінет з одночасним надісланням платникові податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату й час його надіслання в електронний кабінет).

Як реагувати на отриманий запит

У п. 73.3 ПКУ прописано, що платники податків зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків й інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

Про обов’язок платника надавати контролюючим органам інформацію в порядку, строки та в обсягах, установлених податковим законодавством, зазначено також у пп. 16.1.7 ПКУ. Тому згідно із загальним правилом платник зобов’язаний відповісти на запит (надати запитану інформацію, копії запитаних документів).

Однак у п. 73.3 ПКУ ще сказано, що в разі, якщо запит складено з порушенням установлених до нього вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Щоправда, слід брати до уваги, що «мовчання» може послугувати підставою для позапланової перевірки (пп. пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9 ПКУ). Звісно, вона буде незаконною, оскільки відповідати на запит податківців платник не повинен. Утім, щоб довести це, можливо, доведеться навіть звернутися до суду.

У таких випадках суд переважно стає на бік платника: див. постанову Львівського окружного адмінсуду від 22.01.2016 р. у справі № 813/4306/15 або постанову ВС/КАС від 20.02.2018 р. у справі № 826/12244/14, у якій зазначили:

«Таким чином, у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов’язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано».

Іще наведімо як приклад варту уваги постанову ВС/КАС від 31.05.2019 р. № 813/1041/18, у якій суд погодився з безпідставністю призначення перевірки згідно з пп. 78.1.1 ПКУ, оскільки у запиті контролерами не було зазначено, у чому саме полягає порушення формування податкового зобов’язання (завищення чи заниження податкового зобов’язання), допущене підприємством під час здійснення господарських операцій із контрагентами, не наведено жодних фактів, які свідчать про порушення адресатом запиту податкового, валютного й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто у запитах були відсутні чітко окреслені обставини, які вказують на нереальність господарських операцій підприємства з його контрагентами.

Окремо наголошуємо: якщо ви отримали запит контролерів і встановили, що він складений із порушенням вимог, відповідати по суті запиту не варто, якщо надалі ви маєте намір його оскаржити.

Зокрема, показовою у цьому випадку є постанова ВС/КАС від 07.08.2018 р. у справі № 826/15193/14. Цитуємо:

«Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Натомість, позивачем було надано відповідь на запит ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві, а відтак, станом на момент надання запитуваної інформації позивач погодився з правомірністю таких дій відповідача, а тому твердження ТОВ «Вотерінж» про неналежне оформлення вказаного запиту необґрунтовані, оскільки факт надання такої відповіді нівелює можливі порушення в оформленні останнього як підставу для визнання дій щодо проведення перевірки позивача протиправними».

Тож, у разі отримання неналежно оформленого запиту підприємство може хіба що відписатися, що отриманий запит складено з порушенням, тому підприємство не може (не відмовляється від свого обов’язку, а просто не може з об’єктивних причин) надати запитувану інформацію.

Як оформити відповідь на запит

Про вимоги до оформлення відповіді побіжно сказано тільки в п. 15 Порядку № 1245 — лист, який надсилають на запит органу ДПС, повинен містити:

• номер і дату запиту контролюючого органу, на який надають відповідь;
• інформацію, що запитується органом ДПС.

Власне, це всі вимоги до оформлення відповіді. Проте очевидно, що лист оформлюється в загальновстановленому порядку, прийнятому для оформлення листів. За наявності — на фірмовому бланку його підписує керівник платника.

Якщо у запиті просять надати копії документів, до листа додають відповідні копії.

До вашої уваги — зразок листа-відповіді на запит.

Зразок листа-відповіді на запит податкової

Під час підготовки відповіді на запит слід звернути особливу увагу на повноту надання інформації. Тобто потрібно скрупульозно надати повну відповідь на всі запитання, наведені у запиті. Інакше податківці вважатимуть відповідь ненаданою, що загрожуватиме платникові позаплановою податковою перевіркою.

Буквально трактуючи пп. пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.9 ПКУ, доходимо висновку, що такої підстави для проведення перевірки, як неповна відповідь, начебто, і немає. Адже там ідеться про перевірку за умови, якщо платник не надасть пояснення у визначений строк. Ми ж розглядаємо випадок, коли відповідь надана, проте, на думку податківців, вона неповна. Та, зважаючи на практику, неповна відповідь цілком вписується в поняття ненаданої.

Про це, зокрема, свідчить ухвала Вінницького апеляційного адмінсуду від 26.02.2013 р. у справі № 2а/0270/5225/12. Дослідивши матеріали конкретної справи, суд дійшов висновку, що платник не надав повної інформації про наявність або відсутність у нього актів прийому-передачі товару, актів виконаних робіт, рахунків-фактур. Не надано інформації щодо наявності чи відсутності в платника власних або орендованих складських приміщень для зберігання товарно-матеріальних цінностей. А саме такі питання ставилися у запиті. Отже, у цій справі суд став на бік контролюючого органу, визнавши законним проведення позапланової податкової перевірки.

Та й у постанові ВС/КАС від 31.05.2019 р. № 813/1041/18 прозвучало таке:

«Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підпункти 78.1.1 та 78.1.4 передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом п’ятнадцяти календарних днів на письмовий запит податкового органу».

Утім може бути й інша ситуація. Платник надасть повну відповідь на всі поставлені у запиті питання, а податкова вважатиме, що відповідь таки неповна. І все — чекайте на перевірку. «Без вини винний».

Наприклад, така ситуація стала предметом іншого судового розгляду — див. ухвалу ВАСУ від 04.03.2013 р. № К/9991/55727/12.

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що, по-перше, на всі поставлені в запиті питання платник надав відповіді та необхідні підтвердні документи. Фактично в податкової виникла потреба в з’ясуванні додаткових запитань. По-друге, позапланова перевірка призначена до спливу відведеного для відповіді строку. Оскільки податкова перевищила свої повноваження, суд скасував її наказ про проведення позапланової перевірки.

Варта уваги щодо цього й ухвала ВАСУ від 07.02.2017 р. № К/800/14028/16, у якій суд, аналізуючи правомірність призначення перевірки на підставі пп. 78.1.1 ПКУ, завважив, що виявлені факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного й іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунені наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. Отже, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень та їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Водночас суб’єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки й оспорити його у суді. У такому спорі суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб’єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Тож, залежно від конкретної ситуації рішення може бути прийняте як на користь контролерів, так і на користь платника.

Як передають (надсилають) відповідь на запит (лист) до податкової

Відповідь на запит надсилають до податкової рекомендованим листом із повідомленням про вручення або ж надають особисто відповідальною вповноваженою особою платника до канцелярії податкової. В останньому випадку слід мати два примірники листа: один лишають у канцелярії, а на другому ставлять відмітку про отримання листа.

Що загрожує платникові за ненадання відповіді на запит податкової

Про це докладно можна почитати у статті «Відмова від відповіді на письмовий запит органу ДПС: можливі наслідки».

Зауважимо лише, що єдиним негативним наслідком ненадання відповіді на запит податкового органу є проведення позапланової перевірки. Будь-яких інших санкцій за відмову надати відповідь на запит ПКУ не передбачено.

______________________________________________________________

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

ПКУ — Податковий кодекс України.

Порядок № 1245 — Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений Кабміном від 27.12.2010 р. № 1245.