Ця тема завжди актуальна, особливо в літньо-осінній період, коли ятки, лотки, автокрамниці, з’являються чи не на кожному кроці. І одне з перших запитань, що виникає в підприємств і підприємців: як оформити людей, які торгуватимуть, та чи встановлено певні особливості під час їх працевлаштування? Для того щоб убезпечити себе від неприємностей, підприємству, яке торгує на виїзді, варто офіційно прийняти людей на роботу, тим паче що товар вони отримують на значну суму. Розгляньмо найпоширеніші запитання із цієї теми
Як оформлювати трудові відносини під час виїзної торгівлі, зокрема якщо працівників приймають на роботу на сезон (літній період)?
ВІДПОВІДЬ: На таких працівників повною мірою поширюються вимоги трудового законодавства, пов’язані з прийняттям на роботу.
Тож допускати до роботи таких працівників можна лише після укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника чи вповноваженого ним органу, і надсилання повідомлення до органу ДФС (за місцем реєстрації платника ЄСВ) про прийняття працівника на роботу відповідно до порядку, установленого постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413. Докладніше про інформування роботодавцями про прийнятих працівників читайте у статтях «Повідомлення про прийняття на роботу: відповіді на актуальні запитання» та «Як повідомляти ДФС про прийняття працівника на роботу: покрокова інструкція» газети № 241/2015.
Зверніть увагу!
Мінсоцполітики в листі від 12.12.2016 р. № 488/0/22-16 звертає увагу підприємців на п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП, за яким дотримання письмової форми є обов’язковим під час укладення трудового договору між працівником і фізичною особою. Ця норма зобов’язує укладати нові договори в письмовій формі між працівником та фізичною особою — роботодавцем.
Також прийнятого на роботу, приміром менеджера чи продавця мають ознайомити з умовами роботи, правилами внутрішнього розпорядку, колдоговором, графіком роботи і його обов’язками.
Зважаючи на специфіку роботи, працівники, які торгують на виїзді, повинні нести відповідальність за товар і продукти, якими торгують. Тобто з такими працівниками краще укласти договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Адже згідно зі ст. 134 КЗпП до працівника можна застосувати повну матеріальну відповідальність у випадку знищення, псування чи втрати товарів або продукції, яку він отримав для продажу.
Мінпраці в листі від 27.05.2008 р. № 146/06/186-88 наголошує, що договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися в разі дотримання 2 умов одночасно:
1) наявність посади, яку працівник обіймає, або роботи, що він виконує, у Переліку посад і робіт, що заміщуються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на збереження, обробку, продаж (відпуск), перевезення чи застосування в процесі виробництва, затвердженому постановою Держпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 р. № 447/24 (далі — Перелік № 447/24);
2) виконання обов’язків за посадою чи за фахом має бути безпосередньо пов’язане зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей.
Для працівника, який торгуватиме на виїзді, обидві умови виконуються. Адже в Переліку № 447/24 (чинному й нині) зазначені такі роботи, як продаж (відпуск) товарів (продукції) та приймання від населення всіх видів платежів, а працівник, який торгує товаром, безпосередньо займатиметься продажем. Єдине що: в обов’язках працівника має бути чітко зазначено, що він безпосередньо займається продажем товарів (продукції).