У статті розгляньмо порядок оподаткування й обліку лікарняних. Ви дізнаєтеся, як сплачувати з таких виплат податок на доходи, військовий збір, єдиний соціальний внесок. З’ясуймо, як бути зі сплатою цих платежів у разі затримки виплати лікарняних від ФСС, і наведімо числові приклади з нарахування таких виплат
Податок на доходи фізичних осіб
Передусім зауважимо: ПКУ не згадує про виплати, пов’язані з тимчасовою непрацездатністю, у переліку доходів, які включають до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п. 164.2 ПКУ). Водночас до оподатковуваного доходу платника податку включають дохід у вигляді зарплати, нарахованої (виплаченої) згідно з умовами трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 ПКУ).
Заробітна плата для цілей р. IV ПКУ «Податок на доходи фізичних осіб» — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, які виплачують (надають) платникові податку у зв’язку з відносинами трудового найму відповідно до закону (пп. 14.1.48 ПКУ).
Напевне, у такому визначенні укладачі Кодексу мали намір спрямувати нас до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці).
Нагадаємо
Зі ст. 1 Закону про оплату праці цілком однозначно випливає, що виплати за період тимчасової непрацездатності не належать до фонду оплати праці (не є зарплатою).
Однак варто визнати: безпосереднього посилання на Закон про оплату праці пп. 14.1.48 ПКУ все ж не містить. Але не все так безнадійно.
Звернімося до абз. 3 пп. 169.4.1 ПКУ. Хоча він і не визначає бази оподаткування, проте надає достатньо підстав вважати, що в контексті ПКУ лікарняні з метою обкладення ПДФО прирівнюються до зарплати. До речі, на цьому ж акцентують увагу й податківці — див. лист ДПАУ від 18.03.2011 р. № 5453/6/17-0715.
Своєю чергою, остаточно сумніви щодо необхідності сплати ПДФО з лікарняних розвіює пп. 165.1.1 ПКУ. Він звільняє від оподаткування деякі види державних і соціальних виплат, але водночас чітко визначає, що таке звільнення не поширюється на виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності.
Отже, лікарняні, у т.ч. оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, зважаючи на викладене в р. IV ПКУ, — це та сама зарплата, яка оподатковується у звичайному порядку. Тобто:
1) з неї сплачують ПДФО за ставкою 18% (п. 167.1 ПКУ);
2) до неї застосовують податкову соцпільгу (п. 169.1 ПКУ);
3)суму допомоги враховують під час визначення граничної суми доходу, що надає право на отримання податкової соцпільги (пп. 169.4.1 ПКУ);
4)базу оподаткування визначають, зменшуючи нараховану допомогу на суму податкової соцпільги (за її наявності) (п. 164.6 ПКУ).
Аналогічні висновки робить і ДПАУ в листі від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715.
На окрему увагу заслуговують дві доволі поширені ситуації:
1) коли період хвороби припадає на 2 чи більше календарних місяці;
2) якщо кошти від Фонду соціального страхування (далі — Фонд) надходять на спеціальний рахунок у наступному місяці після місяця нарахування лікарняних.
З’ясувати щодо сплати ПДФО з лікарняних одночасно в обох цих ситуаціях допоможе вже згаданий абз. 3 пп. 169.4.1 ПКУ. У ньому прописано:
«Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування».