Як облікувати витрати на створення банера та фірмового стилю

Як облікувати витрати на створення банера та фірмового стилю

ВІДПОВІДЬ: У бухгалтерському обліку вартість придбаних об’єктів одразу потрапить до витрат, а от із податковим будуть нюанси. Проте розпочати варто з іншого боку — юридичного.

Юридичний бік питання

Спочатку розберімося з об’єктом вашого замовлення. Визначення «банер», чи «фірмовий стиль» у законодавстві відсутнє, тому скористаємося не юридичним тлумаченням цих понять.

Банер (від англійського banner — прапор, транспарант) — графічне зображення рекламного характеру. Банери розміщують для залучення клієнтів або для формування позитивного іміджу. В інтернет-мережі це один із найпоширеніших видів реклами. Він може бути як статичним графічним зображенням, так і анімованим (рідше — як відео). Зазвичай банер містить гіперпосилання на сайт рекламодавця чи сторінку з додатковою інформацією про фірму або товар (роботу, послугу).

Поняття фірмового чи корпоративного стилю також має англомовне походження (corporate identity) — набір графічних форм, об’єднаних ідеєю виділити компанію серед собі подібних і створити впізнаваний образ в очах споживачів.

Власне, з юридичної точки зору, замовлення та виконання робіт зі створення таких об’єктів не обмежується договором підряду (гл. 61 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ), де одна сторона — підрядник, зобов’язується виконати певну роботу за завданням другої сторони — замовника (ст. 837 ЦКУ), бо створені об’єкти є результатом творчості. І в цьому випадку виникають особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності. А якщо бути ще точнішим — об’єкти авторського права (ст. 433 ЦКУ), де, серед іншого, є такі як:

• літературні та художні твори;
• аудіовізуальні твори.

Детальніше тлумачення прописане в ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-XII (далі — Закон про авторські права).

Твором образотворчого мистецтва, зокрема, вважається малюнок, гравюра, літографія тощо. А ось аудіовізуальний твір є об’єктом, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як зі звуковим супроводом, так і без нього).

Тож фірмовий стиль і банер можуть вважатися творами образотворчого мистецтва, а якщо банер анімований — аудіовізуальним твором.

Слід сказати, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення й не потребує реєстрації чи іншого спеціального оформлення (ч. 2 ст. 11 Закону про авторські права).

Договір на створення банера та фірмового стилю із самого початку може бути змішаним (ч. 2 ст. 628 ЦКУ), тобто містити елементи договору підряду та договору з передання майнових авторських прав. Проте, навіть якщо сторони не обговорювали виникнення та передання майнового права інтелектуальної власності, воно виникає незалежно від їхньої волі. І якщо інше не встановлено договором, то майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об’єкта й замовникові спільно (ч. 2 ст. 430 ЦКУ).

Майновими правами авторського права можуть бути (ст. 15 Закону про авторські права):

• виключне право на використання твору;
• виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Поняття «виключне» означає, що ніхто, окрім власника цього права, не зможе ним скористатися (ст. 32 Закону про авторські права). Однак часто договір на виконання описаних у запитанні робіт не зачіпає поняття авторського права, обмежуючись описом виконання й оплати робіт. З одного боку, це негатив, бо тоді виконавець (як співвласник авторських прав) буде вправі передати (відчужити) авторські права іншим особам. З іншого — відсутність згадки про передачу авторських прав допоможе визначитися суб’єкту господарювання в податковому обліку.

Податковий облік

Податок на прибуток

Маємо два варіанти розвитку подій.

Перший варіант, він же безпечніший для платника податку, передбачає класифікувати отримані зразки банера та фірмового стилю як нематеріальні активи (пп. 14.1.120 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). А як відомо, такі підлягають амортизації (п. 144.1 ПКУ). З вибором групи нематактиву проблем не буде, адже група 5 так і називається: «…авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори…)» (п. 145.1 ПКУ).

На відміну від терміна «основні засоби», нематактиви не мають нижньої межі ані за строком їх використання, ані за вартістю. За нематактивами ведеться пооб’єктний облік, тобто банер і фірмовий стиль обліковуватимуться окремо. Та й до податкових витрат сума амортизації за цими об’єктами потраплятиме окремо. Амортизацію авторського права на банер відносять до витрат на збут (пп. 138.10.3 ПКУ), бо основною метою його створення та існування є реклама. А от фірмовий стиль — типовий представник адміністративних витрат (пп. 138.10.2 ПКУ).

Строк амортизації таких нематактивів установлюють відповідно до правовстановлюючих документів, але не менш як 2 роки. Для нашого випадку правовстановлюючим документом буде договір. Проте якщо він не встановлює строку володіння нематактивом, то строк податкової амортизації становитиме 10 років (абз. 3 пп. 145.1.1 ПКУ). Зрозуміло, що цей проміжок часу занадто великий. А банер, наприклад, може бути актуальним лише декілька місяців.

Вихід один — у договорі на передання виключних авторських прав чітко визначити, що вони передаються на певний строк. Для банера, мабуть, і 2-х років вистачить, а от із фірмовим стилем — на розсуд підприємства.

Другий варіант, передбачає, що нематактив у податковому обліку не виникає. Сплачені кошти за виконані роботи є витратами періоду. І причин тому декілька.

По-перше, у бухгалтерському обліку (про це — далі) нематактиву не виникає, адже як такого й активу немає. Звісно, це непереконливий аргумент, оскільки в податковому обліку (пп. 14.1.120 ПКУ) термін «нематеріальний актив» звучить інакше, ніж у бухгалтерському.

По-друге, підприємство не ставило за мету бути власником авторських прав: це лише похідна від основної мети. Коли банер потрібен для рекламних цілей, а фірмовий стиль необхідний для підвищення ділової репутації.

По-третє, відсутня вартісна складова авторських прав. Бо в акті приймання-передачі виконаних робіт фігуруватиме лише вартість самих робіт. І визначити вартість самих авторських прав неможливо. Хоча податківці можуть стверджувати, що вся вартість робіт повинна включатися в первісну вартість нематактиву.

За таких обставин вартість банера відносять до витрат на збут (пп. 138.10.3 ПКУ), а вартість фірмового стилю потрапляє до адміністративних витрат (пп. 138.10.2 ПКУ).

ПДВ

Тут жодних особливостей очікувати не варто. Вхідний ПДВ із розробки банера та фірмового стилю потрапляє до податкового кредиту. Головне дотримуватися загальних правил:

• наявна належним чином оформлена податкова накладна (п. 198.6 ПКУ);
• отриманий об’єкт використовується в господарській діяльності підприємства (п. 198.3 ПКУ);
• отриманий об’єкт використовується в оподатковуваних ПДВ операціях (п. 198.3 ПКУ)

Бухгалтерський облік

На відміну від податкового обліку, тут усе доволі однозначно. Витрати на фірмовий стиль і банер не визнаються нематактивом. Адже п. 9 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» мовить, що витрати на рекламу та підвищення ділової репутації підприємства не визнаються нематактивом, а підлягають відображенню в складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені. Покажемо це на прикладі: за основу візьмемо запитання читача.

Таблиця

Облік витрат на створення банера та фірмового стилю

У кореспонденції можна використовувати рахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами».