Товарно-транспортна накладна (далі — ТТН) сьогодні є тим документом, який підтверджує факт переміщення товарно-матеріальних цінностей (далі — ТМЦ) для всіх учасників цього процесу. А тому роль ТТН не варто недооцінювати. Оскільки нині, на жаль, немає чинної інструкції чи порядку її заповнення, спробуймо з’ясувати це питання.
Водночас візьмімо до уваги нещодавні важливі зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363 (далі — Правила перевезень вантажів). Такі поправки було затверджено наказом Мінінфраструктури України від 03.06.2019 р. № 413 (далі — Наказ № 413), і запрацювали вони 12.07.2019.
Своєю чергою, змінено визначення ТТН, відредаговано її форму з додатка 7 до Правил перевезень вантажів (скорочено кількість інформації, яку вказують у ТТН) та визначено порядок оформлення електронних ТТН (про е-ТТН ми розповімо в окремому матеріалі нашої теми тижня)
Згідно з оновленим визначенням, ТТН — єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку ТМЦ на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи, та є одним із документів, який можуть використовувати для списання ТМЦ, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені Правилами перевезення вантажів.
Існують спеціальні ТТН для перевезення алкогольних напоїв, спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок, нафтопродуктів, молочної сировини, хлібобулочних виробів і загальна ТТН — для решти ТМЦ. Ми, своєю чергою, детально ознайомимося з останньою, адже саме для неї нині не розроблено детально регламентованого порядку заповнення.
Коли потрібно застосовувати ТТН
ТТН — обов’язковий документ для здійснення внутрішніх перевезень вантажів (виняток — водій має інший визначений законодавством документ на вантаж) (ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III, далі — Закон про автотранспорт).
Ба більше, згідно з п. 11.1 Правил перевезень вантажів ТТН за формою з додатка 7 до цих Правил — головний документ на перевезення вантажів.
Як і раніше, ТТН слід оформлювати під час перевезення вантажу автомобільним транспортом на договірних засадах, тобто коли надають послугу з перевезення вантажу. Адже ТТН як обов’язковий документ названа лише для водія юрособи або фізособи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах (п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, наведеного в додатку до постанови КМУ від 25.02.2009 р. № 207, далі — Перелік № 207).
Водночас оформлення перевезень вантажів ТТН здійснюють незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (п. 11.2 Правил перевезень вантажів). Свого часу Мінінфраструктури в листі від 03.09.2013 р. № 10092/25/10-13 (далі — Лист № 10092) акцентувало увагу на тому, що ТТН оформлюють навіть у випадку, коли вантаж перевозять орендованим транспортом.
Непряме підтвердження стосовно того, що ТТН потрібна лише під час перевезення на договірних умовах, містить і п. 14.4 Правил перевезень вантажів, присвячений розрахункам за перевезення. У ньому зазначено, що рахунок за виконані перевезення виписують на підставі лише належним чином оформлених ТТН.