Законопроект від 28.12.2019 р. № 2708 «Про працю» планує кардинально змінити режими роботи, мінімальні гарантії в оплаті праці, види й порядок надання відпусток. Про це й поговоримо

Схоже, незабаром нам доведеться забути про п’ятиденку та шестиденку, а також про семигодинний та восьмигодинний робочий день. Та й режим роботи може бути різним мало не в кожного працівника. То на що ж очікувати?

Робочий час працівника

Робочий час — це час, протягом якого працівник відповідно до умов трудового договору повинен виконувати трудові обов’язки. Трудовим договором можна буде визначати окремі періоди, які входять до складу робочого часу.

Нормально тривалістю робочого часу буде 40 годин протягом кожного семиденного періоду. Ним може бути період із понеділка по неділю чи з вівторка по суботу, чи із середи по вівторок, чи із четверга по середу, чи з п’ятниці по четвер. Водночас гарантовано лише один день відпочинку за цей період.

Тривалість щоденної роботи (зміни) визначатиме роботодавець з урахуванням специфіки діяльності та консультацій (а не погодження!) з представниками працівників. Але щоденна робота може бути й 12 чи 10 годин, 8 чи 6, головне, аби за семиденний період було відпрацьовано не більш як 40 годин.

У разі коли щоденна робота (зміна) триває понад 6 годин — обов’язково має бути перерва для харчування й відпочинку.

Тривалість відпочинку така:

  • щоденного (міжзмінного) — не може становити менш як 12 годин упродовж кожні 24 години;
  • щотижневого безперервного (вихідні дні) — має становити не менш як 24 години протягом кожного семиденного періоду — без урахування тривалості щоденного (міжзмінного) відпочинку.

Дні щотижневого відпочинку встановлюють у трудовому договорі та/або колективному договорі.

Надурочною вважатимуть роботу понад установлену в трудовому договорі тривалість роботи протягом дня (зміни). Не буде обмеження максимального обсягу надурочної роботи, а для певних категорій працівників залишиться заборона щодо залучення до надурочної роботи.

У разі підсумованого обліку робочого часу обліковий період не зможе перевищувати 4 місяців поспіль, а надурочним буде (як і нині)  час, сумарно відпрацьований за обліковий період понад установлений у трудовому договорі робочий час.

Скорочену тривалість робочого часу передбачають для:

  • працівників віком від 16 до 18 років — не більш як 36 годин протягом кожного семиденного періоду;
  • для вагітних жінок, працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, визначених за результатами атестації, — не більш як 36 годин протягом кожного семиденного періоду.

Також роботодавці зможуть установлювати скорочений робочий час для окремих категорій працівників.

Працівниками, які працюють у нічний час, вважатимуть працівників, які працюють не менш ніж 4 години щоденного робочого часу та не менш ніж ¼ річної норми робочого часу в нічний час. Нормальна тривалість робочого часу таких працівників не повинна перевищувати 8 годин упродовж будь-якого періоду тривалістю 24 години.

Гнучкий режим робочого часу запроваджуватимуть на визначений строк або безстроково — як під час прийняття на роботу, так і згодом. Його зможуть установлювати за погодженням між працівником і роботодавцем.

Дистанційна (надомна) робота — робота, яку виконує працівник за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у т.ч. за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. Дистанційні працівники матимуть змогу розподіляти робочий час на власний розсуд. На них не поширюватимуться ПВТР, але загальна тривалість робочого часу не може перевищувати нормальну тривалість робочого часу.

До того ж роботодавцям мають намір дозволити в разі виробничо-технічної необхідності чи для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань тимчасово (на строк до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений графік роботи (це не вважатимуть зміною істотних умов трудового договору).

Системи оплати праці