Нині практика надання й отримання поворотної фінансової допомоги (так званої безпроцентної позики) неабияк поширена. Адже це дуже хороший спосіб поповнити обігові кошти, особливо коли на те є нагальна потреба. Тонкощі обліку й оподаткування такої фіндопомоги прямо залежать від того, хто й кому її надає. Не останню роль відіграє й те, чи повернено таку допомогу, чи ні. Отож, стисло розгляньмо, які ж податково-облікові наслідки створює поворотна фінансова допомога

За визначенням ПКУ, поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Суб’єкт господарювання (підприємство чи підприємець) може як отримувати, так і надавати поворотну фіндопомогу. Своєю чергою, розмір такої допомоги законодавчо не обмежений. Детальніше про правила надання ПФД читайте в матеріалі «Поворотна фіндопомога в житті підприємства: наведемо різкість». У цьому ж матеріалі ви також знайдете зразок Договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Податково-облікові наслідки залежать від багатьох факторів. Розгляньмо їх схематично.

1. Підприємство надає поворотну фінансову допомогу

У цій ситуації податково-облікові наслідки залежать від того, на якій системі оподаткування перебуває підприємство — надавач ПФД: на загальній чи спрощеній. Крім того, не останню роль відіграє статус отримувача фіндопомоги: якщо ПФД отримує звичайна фізособа чи ФОП, то виникають наслідки у частині ПДФО. Також не варто забувати, що неповернена фінансова допомога фактично є дебіторською заборгованістю, яка відображається в обліку за своїми правилами.

Отож, аби було зрозуміло, відобразимо нюанси надання ПФД підприємством на рис. 1.