14 жовтня 2013

Слово «дефолт», яке останнім часом стало часто вживаним у зв’язку з борговими проблемами США, перекладається як «невиконання зобов’язань». Оскільки всі ми давно звикли до всіляких «невиконань», то й «мокрому дощ не страшний».

Влада держави із багаторічною історією загального декларування доходів громадян не може виконувати своїх зобов’язань перед бюджетниками, тому просто не виплачує їм заробітної плати.

Чи то грошей у бюджеті не вистачає — можливо не всі американці хочуть декларувати, адже не бажають Америку будувати?! Чи то уряд забагато витрачає, зокрема, на гранти, у тому числі й українським «грантоїдам»?!

Півтора десятиліття тому дефолт був у головній нині країні Митного союзу. Україна — не Росія і не Америка. У нас такого дефолту не буде ніколи. Насамперед тому, що Україна має порівняно невеликий зовнішній борг. Із двохсот країн світу за абсолютною величиною такого боргу та за співвідношенням боргу і ВВП, Україна — у четвертому десятку. За сумою боргу на душу населення — у сьомому десятку. На пересічному українцеві «висить» борг у три тисячі доларів.

Структура боргу така: чверть боргу — це державний борг, тобто борг, який зробили чиновники. Три чверті — це борг бізнесових структур.

Дозволю собі припустити, що практично всі ці суб’єкти господарювання та зовнішньоекономічної діяльності, перебувають на обліку в офісі ВПП Міндоходів. Серед їх власників знайдуться й президенти футбольних клубів, тобто ті, кого називають олігархами. Вони багаті, а значить — розумні. То ж нехай своїми розумними голівоньками думають,  як ту сотню мільярдів доларів віддати.  Якщо порахувати статки ста найбагатших людей України, наведені у відомому американському фінансово-економічному журналі http://forbes.ua/ratings/1, то вийде трохи більше 50 мільярдів доларів…

«Чиновничий» зовнішній борг — десь 6 тисяч гривень на одного жителя України. Це ПДВ, від залишеної у магазинах середньорічної зарплати.

У США зараз проблеми з бюджетом, а в Росії під час дефолту був дуже великий саме державний, а  не корпоративний борг. Тоді після російського дефолту долар в Україні подорожчав втричі. Чи зросте зараз курс долара? Не повинен. Адже якщо дядько Сем, подібно Попандопулові з Малинівки, ще намалює своїх умовних нових (вже трохи «почервонілих») одиниць, то цих одиниць стане більше. Того, що їх забезпечує, більше не стане.

Із іншого боку, експортерам української продукції, вигідний ріст курсу долара, тому, посилаючись на «вічно живу» світову економічну кризу, вони намагатимуться підштовхувати процес знецінення гривні.

Знецінення долара також невигідне — зростуть ціни, тому що багато бізнесменів тримають свої заощадження в умовних одиницях. Якщо в матраці підприємця схована тисяча доларів на «чорний день», то він знає, що має 8 тисяч гривень. Якщо курс знизиться до семи, згадана сума зменшиться на тисячу  гривень, яку він захоче компенсувати, продаючи на базарі олівця не за гривню, а за дві.

У Європі також все цікаво — всі країни мають великий борг. За останніми, опублікованими ЦРУ США даними, наприклад, борг Нідерландів — майже 4 трильйони доларів. Країна, у якій податкова і митна служба вже давно об’єднані, з якої українські податківці брали приклад у модернізації, має борг величиною в три річних ВВП. Борг на душу населення — 226 тисяч доларів — нинішня середньорічна зарплата українця за чотири десятиліття трудової діяльності.

Загальносвітова та загальноєвропейська закономірність — що розвинутіша країна, то більший у неї борг.

А ненька Україна, яка хоче бути асоційованою європейкою, долає дефолт (точніше — невиконання зобов’язань) із відшкодування ПДВ векселями. Досвідчені бухгалтери пам’ятають і взаємозаліки, і ОВДП…

Американський досвід впроваджується й у нас. Цитата з публікації на легендарному сайті http://www.pravda.com.ua/news/2013/10/13/6999877/:

«Дефіцит місцевого бюджету становив 18 млн гривень. Наразі влада вирішила економити і запровадила неоплачувані відпустки для бюджетників.

Мер запевняє, що заяви на відпустки люди написали за власним бажанням, тому що «патріоти».

Як так сталося, що в міському бюджеті виник дефіцит? Чим займаються працівники Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області? Може «щурів» шукають? А ЦОП там є?  А ребрендинг ДПС у МДЗ, зміна дизайну відомчого сайту та його підсайтів, отримання електронних цифрових підписів не вплинули на збільшення доходів? Чи краматорці не дивилися мультфільм «Місто мрії»? А білборди «Декларуй! Україну будуй!» там були? Чи у Донбасі започатковується тренд «гнати порожняк» (бюджетний)?

Думаю, що варто цей передовий, краматорський, майже американський патріотичний досвід неоплачуваних відпусток для бюджетників поширити на всю Донеччину. Можливо, пенсіонери Донецької області під час виникнення проблем із надходженнями ЄСВ патріотично відмовляться від отримання пенсій… Це може бути креативним рішенням при подоланні наслідків регіональних та місцевих дефолтів.

Володимир ПРИТИСКАЧ,

оглядач газети «Інтерактивна бухгалтерія»