4 липня 2013

 Сатир Ювенал два тисячоліття тому казав, що людям потрібні хліб і видовища. Хлібом промисловості є метал, а, перефразовуючи Леніна, із усіх видовищ very important нині в Україні є футбол.

Дві події практично збіглися в часі — фінансові проблеми підприємств гірничо-металургійного комплексу, які вилилися в підписання Меморандуму  між ними й урядом, та фінансові проблеми футбольного клубу «Кривбас», які призвели до того, що про цей клуб уже говорять у минулому часі.
Уряд підтримав ГМК, а «Кривбас» підтримати нікому. Уболівальники страждають і, подібно металургам, чекають на допомогу від влади. Цілком логічно: адже чому влада має допомагати підприємствам олігархів, а не футбольним клубам? Хоча й підприємства, і клуби є приватними.
На останній сесії Дніпропетровської обласної ради одна депутатка звернулася до іншого депутата цієї ради Олександра Вілкула з проханням допомогти «Кривбасу», зокрема виділити гроші з бюджету. Нинішній Віце-прем’єр-міністр — виходець із Кривого Рогу — відповів, що жоден клуб не утримується за бюджетні кошти, а бюджет цього приватного клубу — 180 млн грн на рік. Саме таку суму витрачають у Кривому Розі на дитсадки та лікарні.
Навіть не заглядаючи в бухгалтерські документи зрозуміло, що власник клубу «Кривбас» бідніший за власників клубів, які займали вищі місця в минулому чемпіонаті. Адже ті залишилися грати, а «Кривбас» — ні.
Насправді гроші можуть знайтися в гірничо-збагачувальних комбінатів, але їх власник уже має донецький «Шахтар».
Інший потенційний інвестор — комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг», власник якого, якщо захоче, зможе купити не лише «Кривбас», а й англійський клуб. У Кривому Розі, витративши 180 мільйонів гривень, можна профінансувати добровільне звільнення кількох тисяч працівників комбінату. У звільнених робітників через кілька місяців не буде грошей навіть на хліб, і тоді буде не до видовищ.
Навряд чи в ГМК знайдуться бажаючі зараз, коли держава через згаданий Меморандум підтримує цю very important галузь, відкрито витрачати сотні мільйонів навіть на very important футбол — виникне багато запитань.
 Чи може клуб заробити на своє існування продажем квитків? Якщо на криворізькому стадіоні будуть повністю заповнені всі 30 тис. місць, а кожен глядач заплатить за квиток 300 грн, за 20 матчів сезону можна отримати 180 млн. Однак у реальному житті це малоймовірно.
Можна спробувати заробляти трансферами футболістів. Зараз говорять про продаж одного з гравців «Шахтаря» за 22 млн фунтів стерлінгів — на такі гроші можна рік фінансувати видатки місцевого бюджету такого міста, як Дніпродзержинськ.
Якщо за одного футболіста платять мільйони доларів, євро чи фунтів, то й зарплата в цього футболіста мала би бути більшою двох тисяч гривень (такий оклад зараз у начальника управління Головного управління Міндоходів у пересічній області).
З’ясувалося також, що «Кривбас» і деякі інші футбольні клуби мають проблеми з виплатою зарплати гравцям.
Ситуація у клубі «Карпати», почесний президент якого народився та навчався у Кривому Розі та грав у «Кривбасі», дещо прояснила зарплатний аспект. Пишуть, що львівські футболісти не погоджуються зі зниженням зарплати, тому їх усіх виставили на продаж. Майже як у very important реорганізації ДПС: усіх звільнити, а потім прийняти на менші посадові оклади.  Що стосується зарплат футболістів, ідеться про 10–15 тис. доларів на місяць, а це більше мільйона гривень на рік.  От вам і мільйонери, за результатами very important декларування доходів.
Щиро кажучи, я не знаю, яку суму написав у декларації, підписаній ЕЦП футболіст «Дніпра» Руслан Ротань (податківці розповідали як про отримання ним підпису, так і про подання декларації).  Хоча, можливо, у єврокубковому «Дніпрі» менші заробітки, аніж у «Карпатах», які ледве втрималися у прем’єр-лізі.
У нашій «країні чудес» можливе все. Особливо у very important справах, де крутяться великі гроші.
 
Володимир ПРИТИСКАЧ,
оглядач «Інтерактивної бухгалтерії».