21 червня 2013

Нещодавно парламентарі прийняли Закон України від 16.05.2013 р. № 243-VII, який забороняє дітям перебувати у закладах розваг та закладах громадського харчування в нічний час. Законодавці пов’язують його появу з тим, що в Україні все ще існують проблеми належного втілення норм Конвенції ООН про права дитини1 у життя. Адже держава повинна сприяти забезпеченню дозвілля дитини так, щоб це не було шкідливим для її фізичного, інтелектуального та культурного розвитку. Прийняття коментованого Закону, звісно, викликає безліч запитань не лише у батьків неповнолітніх дітей, а й у власників розважальних закладів, зокрема:

  • на дітей якого віку поширюється заборона?
  • на які заклади поширюється заборона та що вважати нічним часом?
  • хто повинен супроводжувати дитину для того, щоб вона могла знаходитися у закладі після настання комендантської години?
  • хто відслідковуватиме порушення комендантської години та яку відповідальність несе розважальний заклад (заклад громадського харчування) у разі виявлення в ньому дитини в нічний час?
  • які дії вчинятимуть щодо дитини, яку виявили в розважальному закладі вночі?

Усі ці запитання ми розберемо.

Дітям якого віку заборонено відвідувати розважальні заклади

У ст. 201 Закону про охорону дитинства чітко визначено, що заборона поширюється на дітей віком до 16 років.

Розбираючи дане запитання, може ввести в оману Сімейний кодекс України, за яким дитиною звикли вважати особу, яка не досягла повноліття (18 років) (ст. 6 СКУ). Коли йдеться про штрафи, передбачені ст. 1801 КпАП, у нормі зазначено про перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування. Однак яких дітей: у розумінні Закону про охорону дитинства (до 16 років) чи СКУ (до 18 років)?

Це запитання хоч і має право на існування, однак воно із розряду надуманих, адже у тій-таки ст. 1801 КпАП сказано про порушення встановленого законом порядку перебування дітей у закладах розваг та громадського харчування. Такі вимоги встановлює виключно Закон про охорону дитинства й, на думку автора, саме він (як спеціальний нормативний документ) диктує правила про заборонний вік дитини, який становить 16 років.

Зверніть увагу!

Власники закладів, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладів громадського харчування та уповноважені ними особи мають право в період з 22:00 до 06:00 вимагати у відвідувачів таких закладів документи, що підтверджують досягнення ними 16-річного віку (імовірно, йдеться про паспорт: (український чи закордонний). Хоча, вважаємо, підійде й інший документ, що містить фото і дату народження, зокрема посвідчення водія).

На які заклади поширюється заборона та що вважати нічним часом

Щодо часу — тут все просто. Дітям заборонено самим перебувати у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування з 22:00 до 06:00.

Складніше, коли запитання стосується розважальних закладів та закладів громадського харчування. Які заклади належать до їх числа, а які ні?

Визначення «діяльність у сфері розваг» наведено у пп. 14.1.46 ПКУ. Однак якщо звернутися до КВЕД ДК 009:2010, перелік видів закладів, які вважаються розважальними, значно ширший.

Заклади, що провадять діяльність у сфері розваг

Згідно з ПКУ

Згідно з КВЕД ДК 009:2010

Заклади, що організовують:

  • лотереї

а також розважальні ігри, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема:

  • більярд;
  • кегельбан;
  • боулінг;
  • настільні ігри;
  • дитячі відеоігри;
  • тощо

Заклади, що провадять театральну та концертну діяльність, а також організатори атракціонів, тематичних парків, інших видів відпочинку та розваг (КВЕД 90.0, 93.2), зокрема:

  • цирки;
  • організатори оркестрів і ансамблів;
  • організатори парків відпочинку;
  • ігрові автоматів;
  • танцювальні майданчики;
  • організатори ярмарок та шоу, які мають відношення до відпочинку

Не слід забувати також, що до кінця поточного року поряд з КВЕД ДК 009:2005 діє старий Національний класифікатор України ДК 009:2005 «Класифікатор видів економічної діяльності», затверджений наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 р. № 375.

Окрім цього є інші заклади, які звикли вважати розважальними, це театри, кінотеатри, інтернет-кафе, дискотеки.

До яких із перелічених закладів у нічний час дітям до 16 років закрита дорога, важко сказати. Адже із закладами громадського харчування також все не дуже зрозуміло. Принаймні тому, що ще у кінці 2006 року у нормативці з’явився брат-близнюк згаданого вище поняття — «заклад ресторанного господарства» — це організаційно-структурна одиниця, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів (п. 1.3 Правил № 219).

Найімовірніше, незабаром з’являться роз’яснення цього досить резонансного питання. На думку автора, у ньому навряд чи буде прив’язка до ПКУ чи Правил № 219 і заборону прив’яжуть до видів діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010. Однак прогнозуємо, що їх перелік буде значно ширший, ніж наведений вище. Як мінімум комендантська година стосуватиметься діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 56.30 «Обслуговування напоями», а це: бари, таверни, закусочні, дискотеки, пивні, кафе.

Хто повинен супроводжувати дитину в розважальному закладі після 22:00

Діти можуть перебувати у закладах громадського харчування та розважальних закладах у нічний час лише:

  • у присутності принаймні одного з батьків або
  • іншого законного представника дитини або
  • особи, яка її супроводжує і несе за неї персональну відповідальність.

Щодо батьків — питань не виникає, а ось хто належить до числа осіб, наведених в останніх двох пунктах, розберемося.

До законних представників дитини Сімейний кодекс відносить прийомних батьків та батьків-вихователів (ст.ст. 2563, 2566 СКУ).

Особа, яка супроводжує дитину й несе за неї відповідальність, — найбільш цікава категорія. Хто до неї потрапляє, на законодавчому рівні не визначено. Відповідно постає запитання: чи може бути достатньою підставою для перебування дитини у розважальному закладі факт супроводження дитини будь-яким дорослим, який скаже охоронцю, або ж адміністрації закладу щось на кшталт: «Я супроводжую цю дитину і відповідаю за неї»?

Запитання актуальне, адже в Україні досить часто практикують святкування групами школярів свята 8 березня, дня закоханих, Нового року тощо у нічних клубах у супроводі педагогів. Як до цього тепер поставляться власники розважальних закладів, а що цікавіше, перевіряючі — невідомо.

Вважаємо, розважальні заклади та заклади громадського харчування точно підуть на ризик задля збереження клієнтів та власних прибутків. А от якою буде реакція контролерів — покаже час. Адже коментований Закон щойно запрацював.

Для довідки

Наприклад, у Російській Федерації практикують використання так званої «Згоди батьків», зокрема на виїзд дитини на екскурсію. У такому випадку відповідальна особа, яка супроводжує дітей, на кожного з них має свого роду документ, підписаний одним з батьків, який підтверджує їх згоду на відвідування дитиною екскурсії. Можливо, щось схоже візьмуть за практику і в Україні.

Хто відслідковуватиме порушення комендантської години та яка відповідальність передбачена для розважальний заклад

Згідно зі ст. 255 КпАП, протоколи про порушення ст. 1801  КпАП вправі складати органи внутрішніх справ. Тому на запитання «Хто відслідковуватиме правопорушення?» відповімо: доблесна міліція! Далі справи про адмінправопорушення за перебування дітей у нічний час у розважальних закладах розглядатимуть районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (ст. 221 КпАП).

Якщо виявиться, що заклад таки винний у порушенні норми ст. 180КпАП, на посадових осіб підприємств, установ, організацій сфери розваг або громадського харчування чекає штраф у розмірі від 20 до 50 НМДГ (від 340 грн до 850 грн). За повторне порушення протягом року — від 850 грн до 1700 грн.

Які дії можливі по відношенню до дитини, якщо її виявили у розважальному закладі вночі?

Насамперед слід визначити, як ідентифікувати дитину. Очевидно, що для цього потрібен документ із фото та датою народження (паспорт, водійське посвідчення, закордонний паспорт). Та чи означає це, що всіх осіб, які перебувають у розважальному закладі вночі, не маючи документа, який підтвердить їх вік, можна вважати дітьми?

Теоретично, якщо міліціонер сумніватиметься у віці відвідувача, а той, в свою чергу, не зможе розвіяти його сумнів (а це можна зробити лише пред’явивши документ), імовірно, міліція наполягатиме на зіставленні протоколу. Звичайно, у подальшому розважальний заклад зможе відстояти свою правоту, пред’явивши такий документ у суді. У результаті чого ніхто не постраждає, окрім самого відвідувача, якому просто зіпсують відпочинок.

Тепер про те, що може чекати на малолітнього відвідувача, якщо його «зловили» міліціонери вночі у розважальному закладі. Вважаємо, що по закону його мають право затримати до 8 годин. Адже згідно з п. 5 ст. 11 Закону про міліцію, неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, міліція вправі затримувати та тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях на строк до передачі законним представникам, але не більш як на 8 годин.

Сподіваємося, що таким ніхто не займатиметься. Вважаємо, на практиці ситуація може розвиватися так: міліціонер обмежиться лише усним попередженням дитини, яка вчинила малозначне адміністративне порушення (див. п. 1 ст. 11 Закону про міліцію), натомість складе адмінпротокол про порушення ст. 1801 КпАП розважальним закладом і попросить дитину покинути даний заклад.

Замість висновку

Зважаючи на те, що Закон запрацював тільки-но — з 08.06.2013 р., у ньому достатньої білих плям: важко передбачити наскільки прискіпливо вимагатимуть дотримуватися його положень. Наразі ж радимо розважальним закладам та закладам громадського харчування бодай вивісити інформаційні таблички, у яких ПОПРОСИТИ відвідувачів мати при собі документи, що посвідчують особу та вік задля, уникнення непорозумінь з правоохоронцями. Як насправді працюватиме цей шедевр та чи працюватиме він взагалі — покаже час.

Олександр ЧАЙНИК,

оглядач газети «Інтерактивна бухгалтерія»

Список використаних нормативно-правових актів:

  1. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
  2. ПКУ — Податковий кодекс України.
  3. СКУ — Сімейний кодекс України.
  4. Закон про міліцію — Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-XII
  5. Закон про охорону дитинства — Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-III.
  6. КВЕД ДК 009:2010 — Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457.
  7. Правила № 219 — Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені наказом Мінекономіки України від 24.07.2002 р. № 219.