1 квітня 2013

 

 У багатьох ЗМІ з’явилася інформація про те, що працівникам бюджетної сфери підняли врешті-решт зарплату. На вирішення цього питання Уряду знадобилося майже чотири місяці, і лише третя спроба стала вдалою. Прямо як у казках, де в героя є три спроби й тільки на третій раз усе вдається. Зробимо короткий екскурс в історію цього питання та з’ясуємо, наскільки збільшиться зарплата медиків і вчителів.

Перша невдала спроба була ще в грудні 2012 року. Мінфін при підготовці проекту закону про держбюджет на 2013 рік урахував ставку працівника першого тарифного розряду за ЄТС, від якої розраховують посадові оклади працівників із більш високими тарифними розрядами,  на рівні  845 грн (тобто вона мала зрости порівняно з груднем 2012 р. лише на 6 грн). І спочатку в проекті постанови, підготовленому в грудні, фігурувала саме ця цифра, проти чого активно виступило об’єднання профспілок.

Друга невдала спроба була вже в січні 2013 р. Мінсоцсоцполітики підготувало проект, який передбачав установлення ставки працівника першого тарифного розряду січня з 1 січня 2013 року в розмірі 852 гривень (він мав стати більшим аж на 7 гривень). Проект постанови мали розглядати на засіданні Уряду 23 січня 2013 року, але цей документ було відкликано. У протоколі засідання КМУ від 23.01.2013 р. № 6 записали: відкласти прийняття рішення щодо проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». Натомість Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономрозвитку, Мін'юсту за участю Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні доручили надати КМУ пропозиції щодо підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери з урахуванням результатів виконання зведеного бюджету України за перше півріччя. Але розглянули це питання раніше.

Третя спроба стала вдалою і 27 березня 2013 року врешті-решт довгоочікуваний документ прийняли та ставку працівника першого тарифного розряду з 1 січня 2013 року встановили в розмірі 852 грн. Прикро, що каменем спотикання стали саме мізерні зарплати працівників бюджетних установ.

Що ж маємо в результаті? Інформація про прийняття цієї постанови з’явилася на сайтах профспілок (офіційно документ на 1 квітня 2013 року не оприлюднено). Профспілки ж гордо повідомили представникам ЗМІ про підвищення зарплати бібліотекарям і вчителям вищої категорії аж на 167 гривень, а терапевтам вищої категорії – на 179 гривень. Якщо перевести на продукти, то це буде кілограм ковбаси та кілограм сиру і ще, може, пару пакетів молока. Ще профспілки радісно повідомили, що фактичне підвищення буде навіть більшим за рахунок надбавок та доплат, які теж мають перерахувати.

Але шановні панове мабуть забули, що постанову про підвищення не приймали так довго, тому що в бюджеті грошей немає. А від того, що  рішення про підвищення зарплати бюджетників прийняли на папері, грошей більше не стало.  І не думаю, що керівники та бухгалтери бюджетних установ відчувають таку ж радість, як міністри та керівники профспілки. Уже в квітні вони зобов’язані зробити перерахунок за січень-березень 2013 р., а в їхніх кошторисах і помісячних розписів асигнувань кошти на це не передбачено. Тут можна лиш поспівчувати бухгалтерам, яким фактично у квітні доведеться нарахувати зарплату чотири рази.

Точно так же як  про велике досягнення Мінсоцполітики (шляхом великих зусиль) ЗМІ протрубили про «тринадцяту зарплату» для медиків швидкої допомоги.  А потім, як з’ясувалося, під тринадцятою зарплатою міністр мав на увазі матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, яку з 1 січня 2013 року гарантовано законом. Отож дуже багато пафосу, а діла мало.

Нам усім не подобається, що в лікарні безкоштовно, можна сказати, не обслуговують, у школах і дитсадках щомісяця збирають гроші з батьків на потреби цих закладів. Адже Конституція України гарантує безоплатну освіту та медичне обслуговування, на жаль, тільки на папері.

Та хотілося б бачити, як депутат, у якого забрали всі привілеї, проживе на зарплату вчителя зі ставкою зарплати від 1397 грн до 1806 грн чи лікаря з посадовим окладом від 1551 до 2062 грн. І ми хочемо, щоб лікар, до якого зі зневагою відноситься держава, рятував нам життя?

Можна було б запропонувати провести такий експеримент: установити депутатам та урядовцям зарплату в мінімальному розмірі (1147 грн), забрати дорогі закордонні авто, які їх обслуговують, і всі привілеї, щоб вони на своїй шкурі відчули, як виживає лікар або вчитель на свою мізерну зарплатню. Може тоді вони б по-іншому подивилися на зарплату працівників бюджетної сфери і рішення та закони, які приймають, та може перестали б кидати державні гроші «на вітер». Але це навряд чи допоможе, адже в кожного з них (або в рідні) свій бізнес і вони без зарплати цілком зможуть прожити.

Недарма кажуть: «Каждый народ достоен своего правителя». Бо ми ж самі депутатів вибрали, то ж маємо те, що маємо.

Ольга Світлова,
оглядач газети «Інтерактивна бухгалтерія»