4 березня 2013

Реєстрація промислового зразка як спосіб нейтралізації конкурентів

На перший погляд, здавалося б, процедура реєстрації промислових зразків, установлена вітчизняним законодавством, є достатньо прийнятною та доступною, а відтак кожна уповноважена особа має реальну можливість за невеликих витрат у відносно стислі строки стати офіційним власником промислового зразка. Однак, як виявляється, такою «доступністю» можуть із легкістю скористатися й недобросовісні суб’єкти у своїх корисливих цілях — для боротьби з конкурентами, а то й просто для отримання додаткових коштів (іноді немалих) нескладним способом.

Справа в тому, що в чинному законодавстві, яке регулює порядок отримання патентів, фактично відсутні механізми, які б забезпечували належне дотримання однієї з ключових умов патентоспроможності — новизни.

Так, процедура перевірки заявки на отримання патенту та її експертизи жодним чином не забезпечують того, що зареєстрований патент не буде простим відтворенням уже існуючих, а іноді й добре відомих об’єктів. Більше того, самі Правила розгляду заявки на промисловий зразок, затверджені наказом МОН України від 18.03.2002 р. № 198, називають експертизу, яку обов’язково проходить подана заявка, формальною. Під час цієї експертизи Укрпатентом здійснюються такі дії:

  • визначається належність об’єкта, що заявляється, до об’єктів, яким надається правова охорона;
  • перевіряється правильність оформлення документів заявки відповідно до розділу 3 Правил складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджених наказом МОН України від 18.02.2002 р. № 110 та відповідність матеріалів заявки вимогам ст. 11 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р. № 3688-XII (далі - Закон про промислові зразки);
  • проводиться класифікація об’єкта, що заявляється, відповідно до Міжнародної класифікації промислових зразків;
  • перевіряється єдність промислового зразка (чи стосується заявка лише одного промислового зразка).

Таким чином, новизна об’єкта в ході такої експертизи не перевіряється.

 

Такою прогалиною в законодавстві на практиці користуються, іноді досить вигідно для себе, різні недобросовісні суб’єкти. Спектр їх можливих зловживань є досить широким — в одних випадках вони можуть обмежитися претензіями щодо порушення їх прав особою, яка раніше правомірно використовувала певний об’єкт, і вимагати укладення ліцензійних договорів (звичайно, з відповідною оплатою на їх користь); в інших — висунути відповідні вимоги в судовому порядку. А внесення промислового зразка, зареєстрованого такими спритниками, до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, веде до визнання товарів, якими ніби-то порушуються відповідні права, контрафактними.

Світовий досвід

Досить цікавим прикладом із практики недосконалості патентного законодавства є нещодавнє судове протистояння Apple та Samsung — фірм-виробників електроніки, у т.ч. планшетних комп’ютерів. Не будемо глибоко вдаватися в подробиці, лише повідомимо, що в ході багатьох судових процесів по всьому світу Apple звинувачувало Samsung, зокрема, у копіюванні… чого б ви думали? Зовнішнього вигляду та дизайну… прямокутних мобільних пристроїв з округленими кутами!

Тепер подивіться на свій мобільний телефон, смартфон або комунікатор й уявіть, що його виробник, надавши пристрою прямокутної форми й округливши кути… порушує патент фірми Apple! Абсурд? Юристи яблуневого виробника під час обґрунтування позовних вимог так не вважали і, скоріше за все, навіть надали в якості підтвердження своєї правоти відповідний патент на промисловий зразок.

Хоча будь-яка нормальна людина зі здоровим глуздом розуміє, що новизна в дизайні прямокутного телефону з округленими кутами просто відсутня. Виникає цілком виправдане запитання: яким чином позивачі отримали такий патент? Ось така історія.

 

Як протистояти недобросовісним власникам промислових зразків

Зрозуміло, що якимось чином попередити недобросовісну реєстрацію патенту на промисловий зразок, що вже використовується певною особою та/або є загальновідомим, неможливо. Для цього потрібне внесення суттєвих змін до процедури видачі патенту, зокрема удосконалення порядку проведення експертизи.

Однак якщо порушення вже сталося, від нього треба захищатися оперативно, не чекаючи можливих законодавчих змін.

 

Звичайно, конкретні способи захисту завжди є індивідуальними та залежать від обсягу порушення та його «ціни» для добросовісного суб’єкта господарювання. Загалом можливими є кілька напрямків «боротьби» з недобропорядними суб’єктами:

  • захист своїх прав у судовому порядку. Зрозуміло, що звернення до суду з метою захисту своїх прав є досить недешевою та відносно довготривалою процедурою, однак у багатьох випадках її не оминути. У цьому разі необхідно зважено підійти до обрання належного способу захисту порушених прав. Зокрема, окрім загальних способів захисту, установлених ст. 16 Цивільного кодексу України, Закону про промислові зразки встановлює, що суди відповідно до їх компетенції розв’язують спори про:
    • авторство на промисловий зразок;
    • встановлення факту використання промислового зразка;
    • встановлення власника патенту;
    • порушення прав власника патенту;
    • право попереднього користування;
    • компенсації;
  • у разі прийняття рішення про відстоювання своїх інтересів у судовому порядку доречно ознайомитися з постановою Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності» від 23.03.2012 р. № 5;
  • захист своїх прав у кримінально-правовому напрямку. У деяких випадках, коли є достовірні відомості про те, що отримання патенту певною особою було здійснено відповідно до заздалегідь спланованих недобросовісних намірів — нейтралізації конкурента чи «заробітку» шляхом нав’язування ліцензійних договорів тощо, може бути доцільним звернутися до правоохоронних органів, у т.ч. до органів прокуратури, із заявою про вчинення таким спритником відповідного злочину (вимагання тощо, залежно від особливостей ситуації). У багатьох випадках така тактика, підкріплена належними доказами та правовою позицією, може змусити новоявленого «власника патенту» припинити домагання;
  • самостійне отримання патенту на промисловий зразок. Такий варіант також можливий, оскільки, як ми вже з’ясували, Укрпатент не відмовляє в реєстрації та видачі патенту на підставі його невідповідності вимозі новизни.

Зауважимо

Такий спосіб захисту треба використовувати дуже обережно. Слід ураховувати: якщо супротивник матиме достатні ресурси та бажання на ведення судових тяжб, у суді можна зіштовхнутися з твердженням, що самостійною реєстрацією промислового зразка (уже після того, як це зробив недобросовісний суб’єкт) особа визнала його новизну, а також те, що раніше не мала відповідних прав на такий зразок. Проте в боротьбі проти «диверсій» дрібних шахраїв такий спосіб захисту може виявитися досить вдалим. А щоб захиститися від зазначених судових ризиків, патент може зареєструвати будь-яка інша (дружня) особа — скажімо, ФОП, який потім передасть майнові права на нього за ліцензійним договором потрібному суб’єкту.

 

Отже, бачимо, що хоча й неможливо визначити спосіб, який би став стовідсотковою панацеєю від диверсій усіх «неблагонадійних» учасників господарських відносин, однак за допомогою грамотного та своєчасного використання ресурсів існуючого правового поля представникам бізнесу можна досить результативно захистити свої права.

Олена ТРЕГУБОВА,

юрист юридичної фірми «Салком»