6 березня 2014

Тоді коли лише почалися розмови про формування нового уряду, заговорили про ліквідацію Міністерства доходів і зборів, про повернення до окремих митної та податкової служб. Уже з’явився й відповідний законопроект. Розуміючи запал революціонерів, дозволю собі звернути увагу на деякі аспекти проблеми.

Нині лише лінивий не звинувачував депутатів у тому, що вони відмінили так званий закон про мови. Це  було не на часі, адже на той закон суспільство все одно не звертало уваги. Відміна згаданого закону створила зайву напругу в суспільстві. Зайву економічну напругу створить і різка зміна адміністрування податків, митних платежів та ЄСВ.

Податківці вже пережили кілька ребрендингів: відділи держдоходів фінорганів — ДПІ Мінфіну — ДПА — ДПС — Міндоходів. Кожна реорганізація — це звільнення працівників із попередженням за два місяці.

Хоча відбулося об’єднання ДМС і ДПС, ці органи фактично працювали окремо, оскільки їх практичні функції відрізняються.

Поєднання непоєднуваного через кілька місяців закінчиться роз’єднанням.

Сфера державних фінансів — податки, збори й інші платежі, контроль за їх надходженнями, бюджетні видатки та контроль за ними — є надзвичайно консервативною. Вона була і є практично незмінною у всі часи й за всіх соціально-політичних устроїв.

Податкова служба в Україні комплектувалася дуже важко, не було фахівців. У 1993–1994 роках, коли уп’ятеро збільшилася чисельність податківців, прийшло багато людей із різних сфер: бухгалтери, інженери. Хто не мав економічної освіти — вчився.

У цілому сформувався досить кваліфікований персонал. Корупційну складову зараз можна не розглядати — це спільний знаменник для всього українського суспільства й тема окремої розмови.

Коли відбувалося скорочення штату під час ребрендингу ДПА-ДПС, то частина тих, кого звільняли, хотіли залишитися, а частина тих, кого хотіли залишити, відмовилися від запропонованих (здебільшого тих самих) посад. Зрозуміло, що відмовлялися ті, хто міг себе знайти поза системою, тобто не найдурніші. І зараз виникне проблема в тому, щоб їх повернути. Однак далеко не всі повернуться. Багато з них пройшли через біржу праці й стали іншими людьми…

 

Вакансії є й сьогодні. Їх кількість збільшиться, оскільки підуть представники донецької креативної команди. Тож революціонерам потрібно бути уважними й обережними. Не знаю, чи на майданах знайдеться багато бажаючих працювати головним держподатінспектором  з окладом у мінімальну зарплату, та ще й тим, у кого немає стажу, щоб отримувати за вислугу років.

Безумовно, донецький генералітет (різні там політологи, філософи й бізнесмени), який прийшов у ДПА в 2010–2014 роках, має бути розігнаний. Що стосується дрібнішого чиновництва, що давно працює у службі, то логічно було б його гуманно повернути на рідний Донбас, на ті посади, які вони займали до переведення в інші регіони.

Що стосується генералітету — цілком реально знайти зараз у системі 45–50 річних фахівців, які ще наприкінці 1980-х років, після фінансових технікумів прийшли у відділи держдоходів, подолали чимало сходинок службової драбини. Тобто керувати мають ті, хто займався однією справою. До речі, дозволю собі припустити, що бухгалтери й підприємці, які мають великий досвід, погодяться зі мною в тому, що ті «старі» кадри є корупційно поміркованими. На відміну від політично-економічних цнотливих шльондр, які живуть в телевізорах.

Тридцятилітні донецько-макіївські креативники нехай ідуть дивитися мультфільми, які на них справляють особливе враження.

Що стосується керівників відомства: згадайте, чи дуже відрізнялося в кращий бік ставлення до платників ДПА України, коли першим заступником голови там був Катеринчук, а заступником голови — Власенко. Так, це саме ці особи, про яких ви подумали.

Що стосується міністра. Прізвище й політичне забарвлення значення не має. Я б хотів бачити на цій посаді когось із тих, хто піарився на захисті підприємців — Ляпіну, Кужель, Богословську. Вони — дуже розумні, але, як колись казав Кучма: «Место сидения определяет точку зрения» (сам чув  живий звук).

 

Кілька днів тому спілкувався з одним із колишніх начальників ДПІ, який під час ребрендингу покинув службу, все в нього потім склалося добре. Чоловік дотепний, із почуттям гумору. Він кинув таку фразу: «Коли я брав людей на роботу, то говорив, що в інспекції має бути один дурень — начальник. Усі інші мають бути розумними й працювати».

Незалежно від того, коли відбудеться черговий ребрендинг, уже найближчими днями стане зрозуміло, як працюватиме відомство. Звісно, що незаангажовані комп’ютери, без людського фактору, видадуть список ризикованих платників податків для перевірок. Здогадайтеся з першої спроби, що то будуть за юридичні особи? І чиї?

Чи закінчаться номери художньої самодіяльності, такі як, наприклад, «податкове навантаження», нав’язування всім ЕЦП тощо?..

Володимир ПРИТИСКАЧ,

оглядач електронної газети «Інтерактивна бухгалтерія»