Новини публікуються мовою оригіналу

Управління Держпраці у Хмельницькій області на своєму веб-сайті роз’яснює деякі додаткові особливості щодо випадку, коли працівник, із яким уже був укладений трудовий договір, стає інвалідом.

У разі якщо з’ясується, що працівник не може виконувати своїх функцій через стан здоров’я, то роботодавець повинен відсторонити такого хворого від роботи, продовження якої може призвести до непередбачуваних наслідків, і вжити заходів щодо переведення цього працівника на легшу роботу.

За умови такого відсторонення працівника необхідно направити до медичного закладу для чіткого встановлення діагнозу, а надалі за необхідності направити на МСЕК із запитом, чи зможе цей працівник виконувати свої функціональні обов’язки.

У цей період за працівником зберігається середній заробіток на підставі ст.123 КЗпП.

Деякі правознавці не погоджуються з таким відстороненням, посилаючись на те, що в ст. 46 КЗпП не зазначено, що хворого можна відстороняти від роботи. Але в тій же нормі закону прописана фраза: «в інших випадках, передбачених законодавством». У роботодавця є зобов’язання, установлені низкою Законів України (наприклад, КЗпП, Закон України «Про охорону праці» тощо), які вимагають створення безпечних і здорових умов праці, запобігання виникненню причин, які можуть призвести до профзахворювань або виробничих травм тощо.

Для подальшої роботи такого працівника-інваліда важливо отримати висновок МСЕК й індивідуальну програму реабілітації. Якщо подальша робота на підприємстві такому працівнику-інваліду не протипоказана, то його за висновком МСЕК переводять на легшу роботу з гарантією оплати праці, передбаченою ст. 170 КЗпП.

Роботодавець повинен зарахувати такого працівника-інваліда до номінальної чисельності працюючих інвалідів, про що повідомляє до місцевого органу соціального захисту інвалідів.

У разі якщо працівник відмовляється від запропонованої легшої роботи, це не може вважатися порушенням трудової дисципліни.

Заяви хворих працівників про те, що вони не матимуть претензій до роботодавця і беруть на себе всю відповідальність за стан власного здоров’я заради того, аби лишитися на роботі, котра протипоказана цим працівникам, не мають юридичної сили.

У такій ситуації роботодавець повинен пояснити цьому працівникові, що його треба відсторонити від роботи. У разі ж відмови перевестися на легшу роботу можна буде розірвати трудові відносини з ініціативи роботодавця на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП.

 

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»