Новини публікуються мовою оригіналу

Чернігівський міський фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянув умовний приклад:

тимчасова непрацездатність у застрахованої особи настала 25.05.2016 р., при цьому в період із 15.04.2015 р. по 15.03.2016 р. працівник був призваний на військову службу та з 16.03.2016 р. по 31.03.2016 р. перебував у щорічній відпустці.

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування в трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин.

Тобто в цьому випадку розрахунковий період становить із 01.05.2015 р. по 30.04.2016 р.

Період військової служби працівника за призовом під час мобілізації на особливий період можна вважати також періодом, не відпрацьованим із поважної причини (лист Мінсоцполітики від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15).

Таким чином, у розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності необхідно враховувати календарні дні та види виплат, які були здійснені в 2016 році, а саме:

  • середній заробіток у період мобілізації з 01 січня по 15 березня;
  • оплату щорічної відпустки з 16 по 31 березня;
  • заробітну плата за квітень.

До того ж зауважено: під час визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності в такому випадку необхідно застосувати обмеження, визначене ч. 4 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105. Це пов’язано з відсутністю в працівника 6-місячного страхового стажу в 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, оскільки у 2015 році зі збереженого середнього заробітку в період мобілізації не сплачувався ЄСВ. Отже, у розрахунку на місяць допомога повинна бути не вища за розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом у місяці настання страхового випадку.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»