Новини публікуються мовою оригіналу

ВСУ в постанові від 20.04.2016 р. у справі № 6-100цс16 дійшов такого висновку: вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з’ясувати:

  1. 1) чи становить виконання операцій, пов’язаних із таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків позивача;
  2. 2) чи має виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер із наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Трудовий договір з ініціативи власника чи вповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні чи культурні цінності, якщо такі дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника чи вповноваженого ним органу (п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП).

Розірвання трудового договору за цією підставою можливе за таких умов:

  • безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
  • винна дія працівника;
  • втрата довір’я до працівника з боку власника чи вповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави вважати, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків або наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов’язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір’я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові чи товарні цінності (здійснює їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл тощо), вчинив умисно чи необережно такі дії, які дають власнику чи вповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил здійснення операцій із матеріальними цінностями).

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»