Новини публікуються мовою оригіналу
Головне управління ДФС в Одеській області в листі від 01.04.2016 р. № 691/10/15-32-01-14 розглянуло питання щодо правомірності віднесення на витрати безнадійної дебіторської заборгованості.
У разі наявності рішення платника про незастосування коригувань фінрезультату на податкові різниці (річний бухгалтерський дохід не перевищує 20 млн грн) з урахуванням вимог П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» безнадійна дебіторська заборгованість
Підприємствам, у яких доход за останній річний звітний (податковий) період перевищив 20 млн грн, а також для платників, які добровільно прийняли рішення розраховувати податкові різниці при списанні безнадійної заборгованості, необхідно керуватися вимогами пп. 14.1.11 та п. 139.2 ПКУ.
Так, згідно з вимогами пп. 139.2.1 ПКУ, фінрезультат до оподаткування збільшується:
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО чи МСФЗ;
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, понад суму резерву сумнівних боргів.
Відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ, фінрезультат до оподаткування зменшується:
- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до П(С)БО або МСФЗ.
Щодо віднесення суми безнадійної дебіторської заборгованості до складу витрат, якщо сума боргу менша, ніж судові витрати, то витрати на врегулювання спорів у судових органах, у т.ч. сума сплаченого судового збору, належать до складу адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16 «Витрати») та обліковується на рахунку 92 «Адміністративні витрати». При цьому сума безнадійної дебіторської заборгованості згідно із П(С)БО 10 не обмежується розміром понесених таких судових витрат.
