Новини публікуються мовою оригіналу

Із 1 січня 2016 року набирає чинності торговельна частина угоди про асоціацію, адже є заявка з боку України та з боку Європейської Комісії.

Про це йшлося на засіданні робочої групи з питань доступу українських товарів до ринків держав — членів Європейського Союзу в рамках роботи Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку.

Наш бізнес уже має достатньо безмитний доступ на ринок ЄС, що був запроваджений у зв'язку з наданням Україні односторонніх торговельних преференцій. Із 1 січня буде також доступ європейських товарів на український ринок.

Основне завдання для Уряду України наразі — це переорієнтація з експорту сировинного на експорт готової продукції з високою доданою вартістю. Чим більшим буде відсоток такої продукції, тим менше залежатиме країна від коливання світової кон'юнктури й тим більше це сприятиме зміцненню економіки України.

Під час засідання були обговорені питання доступу до ринку держав — членів ЄС у рамках торговельних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а саме: тарифна лібералізація для українських товарів (імпортні й експортні мита), тарифні квоти та їх використання, питання використання географічних зазначень ЄС, митні питання (зокрема, видача сертифікатів із перевезення товару EUR.1), контакти бізнесу до бізнесу.

Українські компанії зможуть безмитно завозити сировину й обладнання з ЄС, який є лідером із виробництва високотехнологічного й енергоефективного обладнання. ЄС, у свою чергу, розглядає Україну як майданчик для розташування виробничих потужностей для внутрішнього ринку й на експорт, і не лише для виробництва для держави, але й для реекспорту на ринки третіх країн.

Запуск електронної системи ProZorro є тільки початком реформи системи державних закупівель. Менш ніж за рік тестової експлуатації електронна система ProZorro вже заощадила бюджет понад 430 млн грн. Загальний обсяг тендерів у системі перевищив 26 тис. із плановою сумою в 5,8 млрд грн. При цьому на створення пілота не було витрачено жодної копійки бюджетних коштів — проект був створений завдяки підтримці бізнесу та міжнародних донорських організацій. Ще одне важливе досягнення — приєднання України до «Угоди про державні закупівлі» (WTO Government Procurement Agreement, GPA), що відкриває українським компаніям глобальний ринок державних закупівель країн СОТ обсягом в $1,7 трлн.

Попереду — переведення всіх закупівель у державі в електронний формат, навчання державних замовників, гармонізація законодавства з нормами ЄС, уведення системи ризик-менеджменту тощо.

Міністерство економічного розвитку й торгівлі провело презентацію «дорожньої карти» під час другої Міжнародної конференції з державних закупівель «Стратегічні напрями реформи державних закупівель в Україні — вимір ЄС, останні зрушення та основні виклики».

Гармонізація українського законодавства в цій сфері із законодавством ЄС є одними з умов Угоди про асоціацію з ЄС. Корупція в системі держзакупівель має великий негативний вплив на всю економіку України. Успішна реформа в цій сфері допоможе розвинути конкуренцію й створити однакові, рівні умови для всіх гравців. Електронні закупівлі — це лише один з інструментів. Для успіху необхідне також проведення інших реформ.

Закон щодо змін у процедурі держзакупівель (законопроект № 2087а) уже прийнятий парламентом і підписаний Президентом. Другий ключовий документ — Закон України «Про публічні закупівлі» — дозволить перевести всі закупівлі в державі протягом наступного року в електронний формат. Уряд уже погодив проект, і незабаром він надійде на розгляд Верховної Ради.

«Дорожня карта» також передбачає чіткий календарний план робіт по реалізації реформи.

На першому етапі (6 місяців) уводяться стандарти, зокрема, щодо публікації інформації про умови, порядок та критерії відбору виконавців державних контрактів, а також стандартів судового захисту прав у випадку неправомірних рішень замовників.

На другому етапі (3 роки) заплановано внести зміни до термінології, стандартних процедур, приведення законодавства України в концептуальну відповідність із вимогами Директив ЄС щодо державних закупівель. На подальших етапах відбудеться гармонізація правил укладання договорів, з’явиться можливість для функціонування моделі централізованої закупівлі, широкого застосування рамкових угод.

 

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»