Новини публікуються мовою оригіналу

Міжрегіональне головне управління ДФС — Центральний офіс з ОВП у листі від 03.11.2015 р. № 24527/10/28-10-06-11 розглянуло питання щодо врахування в податковому обліку витрат, понесених на капітальний ремонт основних засобів, і нарахування амортизації основних засобів у період проведення ремонту за умови ведення бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами.

Зокрема, податківці повідомляють: платник податку має керуватися правилами бухобліку з урахуванням обмежень, передбачених нормами ст. 138 р. III і п. 11 підрозділу 4 р. XX ПКУ, зокрема, при урахуванні груп та мінімально допустимих строків амортизації, методів нарахування амортизації тощо.

Пояснюється це тим, що облік податку на прибуток базується на даних бухобліку. Але безпосередньо сам податок на прибуток обчислюється виходячи із бухгалтерського фінрезультату до оподаткування, визначеного відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, відкоригованого на різниці, передбачені р. ІІІ ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ). Перелік різниць1, на які збільшується/зменшується фінрезультат до оподаткування, наведено в ст.ст. 138–141 ПКУ. Зокрема, до таких різниць віднесено різниці, які виникають при амортизації необоротних активів (ст. 138 ПКУ).

1 Фінрезультат до оподаткування збільшується:

  • на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ;
  • на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ;
  • на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних П(С)БО, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Фінрезультат до оподаткування зменшується:

  • на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ;
  • на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації чи продажу такого об’єкта;
  • на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ.

У пп. 138.3.1 ПКУ передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, установлених пп. 14.1.138, пп.пп. 138.3.2–138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені П(С)БО, окрім «виробничого» методу.

Зокрема, у пп. 138.3.3 ПКУ визначені групи основних засобів й інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку.

Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів, а також їх відображення в міжнародній фінзвітності є МСБО 16 «Основні засоби».

На підставі п. 55 МСБО 16 амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації в спосіб, визначений управлінським персоналом.

Амортизацію активу припиняють на одну із двох дат, яка відбувається раніше:

  • на дату, із якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, котру класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5,
  • або

  • на дату, із якої припиняють визнання активу.

Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте згідно з використаними методами амортизації, амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»