Новини публікуються мовою оригіналу

Як правило, коли засновником підприємства є іноземна компанія, статутний фонд формують у валюті. На балансі підприємства числиться в гривні по курсу на дату реєстрації Статуту.

ДФС у Львівській області роз’яснила обліково-податкові питання, коли на такому підприємстві засновник здійснював внески в євро частинами, унаслідок чого виникали від’ємні та додатні курсові різниці по заборгованості засновника перед підприємством за внесками в статутний фонд (курсові різниці по неоплаченому капіталу). А саме:

  • чи необхідно ці різниці враховувати у складі доходів і витрат при обчисленні податку на прибуток у 2012, 2013 та 2014 рр.;
  • чи є підстави в підприємства в такому випадку застосовувати пп. 136.1.10 ПКУ.

Так, спеціалісти ДФС зазначають, що згідно з п. 5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193 (даліП(С)БО № 21) операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції.

Пунктом 4 П(С)БО № 21 визначено, що курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Згідно з п. 8 П(С)БО 21, курсові різниці, які виникають унаслідок перерахунку зобов’язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються в складі додаткового капіталу.

Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті здійснюється відповідно до п. 153.1 ПКУ в редакції, чинній до 01.01.2015 р.

Керуючись пп. 153.1.3 ПКУ, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості й іноземної валюти провадиться відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Водночас прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується в складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) — у складі витрат платника податку.

Відповідно до п. 137.4 ПКУ, датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно із цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений із урахуванням норм цього пункту й ст. 159 ПКУ.

Податкові витрати за операціями в іноземній валюті формуються згідно з вимогами пп. «а» пп. 138.10.4 ПКУ та належать до інших операційних витрат, які включаються до складу витрат у періоді, у якому вони були здійснені (п. 138.5 ПКУ).

Беручи до уваги зазначене вище, у податковому обліку позитивне значення курсових різниць, визначених відповідно до пп. 153.1.3 ПКУ, ураховується в складі інших доходів платника податку, а від’ємне значення курсових різниць — у складі інших операційних витрат платника податку.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»