Новини публікуються мовою оригіналу
Державна фіскальна служба України в листі від 01.09.2015 р. № 18663/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснила: суб’єкт господарювання, який не є перевізником (не надає послуги перевезення) і здійснює лише прийом замовлень на продаж залізничних й авіаційних квитків, прийом коштів за квитки та повернення коштів за невикористані квитки, визначає свої податкові зобов’язання з ПДВ лише із вартості наданих ним послуг щодо виконання замовлення на продаж проїзних документів.
У податковій накладній, що складається суб’єктом господарювання, який здійснює прийом замовлень на продаж залізничних чи авіаційних квитків, відображається вартість послуг, наданих у зв’язку з виконанням такого замовлення, і сума податку на додану вартість, визначена з вартості таких послуг.
У платника податку, який безпосередньо скористався послугами з перевезення на дату затвердження звіту про використання коштів, виданих на відрядження чи під звіт, виникає право на включення сум податку на додану вартість, сплачених у вартості транспортного квитка, до складу податкового кредиту відповідного періоду. Водночас, у разі якщо такі послуги з перевезення придбані для використання в операціях, що не обкладаються податком на додану вартість, такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з вартості таких послуг і скласти й зареєструвати в ЄРПН податкову накладну не пізніше останнього дня звітного періоду.