Новини публікуються мовою оригіналу

НБУ в листі від 07.07.2015 р. № 22­01012/46746 роз’яснив ситуацію щодо контролю за операціями з експорту резидентами (біржі фрілансу (програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі), прямі продажі (програмісти, дизайнери, копірайтери, перекладачі), магазини аплікацій (програмісти), стоки (фотографи, ілюстратори, оператори), торговельні майданчики (майстри, посередники з продажу товарів Made In Ukraine), рекламні посередники (власники сайтів, блогери) тощо) послуг нерезидентам через мережу Інтернет. При цьому виникають питання щодо переліку документів, які потрібні банкам для здійснення валютного контролю за вказаними операціями, а також необхідності їх перекладу на українську мову та засвідчення копій цих документів.

Щодо форми зовнішньоекономічного договору за операціями з експорту резидентами послуг нерезидентам через мережу Інтернет необхідно зауважити, що згідно із законодавством України, зокрема, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) документи, що застосовуються в міжнародній практиці, можуть виступати в ролі зовнішньоекономічного договору, якщо вони відповідатимуть певним умовам.

Зокрема, такі документи можуть вважатися договором у випадку, якщо будуть належно оформлені, міститимуть достатню інформацію про сторони, між якими мають здійснюватися розрахунки, умови та вимоги, відповідно до яких установлюються зобов'язання, а також прийняття стороною пропозиції (оферти) і вчинення нею відповідних дій. Це можуть бути публічна пропозиція про угоду (оферта) і підтвердження про її прийняття іншою стороною, «інвойс» (рахунок­фактура) або інші.

Стосовно документів, які використовуються банком як підтвердження експорту послуг та є підставою для відліку законодавчо встановлених строків розрахунків, законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, що підтверджують виконання резидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності нерезиденту, і є підставою для відліку банком законодавчо встановленого строку розрахунків за відповідною експортною операцією. При цьому акт виконаних робіт, наданих послуг, переданих прав інтелектуальної власності може бути лише одним із таких документів. У разі якщо згідно з умовами експортного договору документом, який засвідчує надання резидентом послуг, виконання робіт нерезиденту, є, наприклад, «інвойс» (рахунок­фактура) або інший документ, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, то саме цей документ має вимагатися банком для здійснення валютного контролю та бути підставою для відліку банком законодавчо встановленого строку розрахунків за відповідною експортною операцією.

Щодо перекладу, то банкам надано право самостійно визначатися стосовно необхідності здійснення їх клієнтами перекладу на українську мову договорів із нерезидентами, які складені іноземною мовою, й інших документів, необхідних для здійснення валютного контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями їх клієнтів.

Стосовно засвідчення, то для копій документів, що подаються резидентом до банку, достатнім є засвідчення власноручним підписом резидента (уповноваженої ним особи) і відбитком його печатки (за наявності).

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»