Новини публікуються мовою оригіналу

ВСУ на засіданні Судової палати в цивільних справах 24.06.2015 р. ухвалив постанову в справі № 6-530цс15, предметом якої був спір про відшкодування збитків. Про це інформує сайт ВСУ.

Суд зробив правовий висновок про те, що ч. 2 ст. 3 КЗпП передбачає можливість установлення особливостей праці, тобто особливостей правового регулювання певних трудових відносин, надаючи окремим підприємствам, установам, організаціям право регулювати трудові відносини їхніми статутами, положеннями.

Надавши це право, у ст. 9 КЗпП закріплено норму, якою заборонено підприємству, установі, організації вводити до своїх внутрішніх нормативних актів умови, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством про працю, у тому числі щодо оплати праці окремих категорій працівників, які визначаються відповідним законодавством і статутами підприємств, установ, організацій.

Питання про наслідки відступу від положень трудового законодавства під час укладення договорів про працю вичерпно вирішено в ст. 9 КЗпП, яка імперативно кваліфікує такі умови недійсними без необхідності визнання їх такими в судовому порядку.

Аналіз норми ст. 9 КЗпП разом із нормами ст. 91, 44 цього Кодексу й іншими положеннями законодавства надає підстави для висновку про те, що встановлення підприємством, установою, організацією в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів у трудових договорах чи інших угодах додаткових, порівняно із законодавством, трудових чи соціально-побутових пільг для працівників, тобто які покращують їх становище, не може бути приводом для визнання таких умов недійсними.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»