Новини публікуються мовою оригіналу

Міндоходів у листі від 18.06.2014 р. № 3982/Д/99-99-17-03-01-14 роз’яснило порядок нарахування ЄСВ звільненому за прогул згідно із п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП працівнику. Спеціалісти Міндоходів стверджують: якщо неявку працівника табелювали як прогул, підприємство не зобов'язане нараховувати йому зарплату за весь період прогулу.

Прогул, окрім вимушеного прогулу, не оплачується (зарплата — це винагорода за виконану роботу (ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР)), проте є однією з підстав для звільнення найманої особи з ініціативи роботодавця згідно із п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП. Водночас достатньо відсутності на роботі понад трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Тож, якщо зарплата не нараховувалась, не потрібно її відображати у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого ЄСВ до органів доходів і зборів (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435).

Проте це роз’яснення було надане ще в 2014 році до появи із 2015 року норми, яка передбачає, що в разі, коли база нарахування ЄСВ (окрім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на цей місяць, і ставки ЄСВ, установленої для відповідної категорії платника єдиного внеску.

Тож, зважаючи на цей факт, під питанням залишається ситуація із базою для справляння ЄСВ, коли працівник частину місяця прогуляв і в результаті його зарплата менше мінімальної.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»