Новини публікуються мовою оригіналу

До несподіваного, проте цілком логічного висновку дійшла Держпраці стосовно того: чи підлягають звільненню з роботи працівники, яких призивають на СТРОКОВУ військову службу?

У роз’ясненні від 17.04.2015 р. указується, що гарантії, установлені ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» застосовуються в разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану.

Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 р. № 15, затвердженим Законом України від 15.01.2015 р. № 113, із метою підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних сил України й інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, оголошена часткова мобілізація.

Проте за цим Указом мобілізують військовозобов’язаних і резервістів, але аж ніяк не на строкову військову службу, куди призивають призовників.

Пунктом 3 ст. 36 КЗпП України передбачено підставу для припинення трудового договору в разі призову або вступу працівника або власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, окрім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більш як один рік.

Тож Держпраці констатує: за відсутності в Указі Президента України «Про часткову мобілізацію» умов, передбачених ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у разі призову працівника на строкову військову службу трудовий договір розривається на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП України.

Водночас повідомляється, що в разі звільнення працівника з роботи  у зв'язку із призовом або вступом працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу в період до 20.06.2007 р. виплачувалася вихідна допомога в розмірі двох середньомісячних заробітних плат, у період із 20.06.2007 р. до 28.12.2007 р. — не виплачувалася, у період із 28.12.2007 р. до 22.05.2008 р. — у розмірі двох мінімальних заробітних плат, починаючи із 22.05.2008 р. виплата вихідної допомоги не передбачена. Однак така виплата вихідної допомоги може бути передбачена колективним договором. У такому випадку вихідна допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат або іншому розмірі, установленому колективним договором, виплачується в обов'язковому порядку.

У матеріалі «Працівника призивають на строкову військову службу: дії роботодавця» указувалося, що наразі в роботодавців є право припинити трудові відносини з працівником, якого у квітні – травні 2015 року призиватимуть на строкову військову службу, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, так і увільнити працівника від його трудових обов’язків зі збереженням за ним місця роботи (посади) і середнього заробітку із посиланням у наказі, що таке увільнення від роботи відбувається на підставі ч. 2 ст. 39 Закону про військову службу.

Однак, як виявилося, Держпраці не стала на сторону працівників, а констатує той факт, що наразі в роботодавців є підстави звільняти працівників, призваних на строкову військову службу.

Усунути цю неузгодженість може прийняття законопроекту № 2079.

Звісно, можна вдатися до «хитрощів» і піти на військову службу не як строковик, а як контрактник. Проте, чи підуть на це військкомати, яким треба виконувати плани по призову юнаків на строкову військову службу?..

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»