Принаймні так постановила колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України.

Суть спору полягала в тому, що податківці стояли на позиції використання касових апаратів під час приймання грошей через термінали самообслуговування. Також вони вважали, що на таку діяльність потрібно купувати патент на торгівлю.

Але ТОВ — власник терміналів уклав із банком агентську угоду. Тобто саме на її підставі й надавалися послуги з приймання платежів від споживачів послуг мобільного зв’язку від імені та за рахунок банку з метою переказу на поточний рахунок оператора мобільного зв’язку (постачальника таких послуг), використовуючи водночас термінали самообслуговування. За посередницькі операції ТОВ отримувало відповідну агентську винагороду.

Аналіз законодавства дає суду можливість стверджувати, що здійснювані ТОВ як агентом банку операції з приймання від споживачів послуг платежів (готівки) для подальшого їх переказу на рахунок постачальника послуг із використанням терміналів самообслуговування, які виконуються від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок банку, є розрахунковими банківськими операціями, під час виконання яких РРО та розрахункові книжки не застосовуються (ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР).

Більше того, суд постановив, що здійснювана ТОВ за агентськими договорами діяльність не є торговельною. Тому на ТОВ не може бути покладений обов’язок щодо придбання торгового патенту.

Постанова Верховного Суду України від 19.03.2013 р. № 21-43а13

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»