Мінфін в листі від 06.08.2014 р. № 31-11410-08-29/20397 нагадав, що правові засади складання фінзвітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (даліЗакон), який поширюється на всіх юросіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухоблік та подавати фінзвітність згідно із законодавством.

Публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять госпдіяльність за видами, перелік яких визначається Кабміном, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (ч. 2 ст. 121 Закону).

Підприємства, крім тих, що зобов'язані складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінзвітності та консолідованої фінзвітності.

Норми Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2011 р. № 25, не поширюються на суб'єктів господарювання, що зобов'язані відповідно до законодавства складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Водночас публічне акціонерне товариство, незалежно від приналежності до класифікаційної групи суб'єктів господарювання (малого, середнього або великого підприємництва) відповідно до Господарського кодексу України, застосовує міжнародні стандарти фінансової звітності.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»