Нещодавно Уряд постановою від 26.11.2014 р. № 664 визнав такою, що втратила чинність, постанову КМУ «Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування» від 03.12.1997 р. № 1349 (далі — Постанова № 1349) з 01.01.2015 р.

Саме її використовували для визначення структури виконавчого апарату обласних, районних, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад (крім міст Києва і Севастополя), загальної чисельності апарату рад та їх виконавчих комітетів при затвердженні штатних розписів місцевих рад.

«Виключно місцеві ради мають вирішувати питання загальної чисельності апарату ради, її виконавчих органів та витрат на їх утримання» — пояснював ініціативу Уряду Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода.

Згадали урядовці й про те, що рішенням КСУ від 22.05.08 р. у справі № 10-рп/2008 було визнано неконституційною норму про затвердження КМУ типових штатів органів місцевого самоврядування. А також той факт, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 26, п. 4 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР питання затвердження за пропозицією голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання віднесено до виключної компетенції відповідної ради.

Однак урядовці чомусь забули, що цим же рішенням КСУ від 22.05.08 р. у справі № 10-рп/2008 зміни до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III також були визнані неконституційними. Тобто нинішня її редакція, у якій сказано, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються КМУ, є неконституційною. А отже, має діяти попередня редакція, за якою умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого  самоврядування, виходячи з умов оплати праці, установлених для державних службовців відповідних категорій і посад.

Але чомусь досі цього не сталося. І Уряд не змінив положення своєї постанови «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268, згідно зі схемами посадових окладів якої за додатками 48–54 і 57 наразі визначають посадові оклади посадових осіб місцевого самоврядування. І ті межі, у яких можна встановлювати оклади за цією постановою, не дають можливості органам місцевого самоврядування самостійно встановлювати належний рівень оплати праці для своїх посадовців.

Проте Уряд чомусь й надалі не проти ненав’язливо диктувати свої правила. Адже повідомляється, що Урядом доручено Мінрегіону, Мінфіну, Мінекономрозвитку разом із всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування опрацювати у місячний строк питання стосовно розрахунку рекомендаційної чисельності працівників органів місцевого самоврядування для визначення обсягу асигнувань на їх утримання під час формування відповідних бюджетів і за результатами подати КМУ узгоджені пропозиції.

Все ж краще, аби на шляху до децентралізації бюджетних відносин дали б можливість органам місцевого самоврядування самостійно стимулювати своїх працівників на тому рівні, на який спроможний їх місцевий бюджет.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»