Нагадаємо, що статтею 117 КЗпП передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Відтак, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

ДФС у підкатегорії 132.02 «ЗІР» зазначила: оскільки об’єктом обкладення військовим збором є доходи, зокрема у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, а особа, якій виплачується середній заробіток уже не є працівником такого підприємства — військовий збір із суми нарахованого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не утримується.

Водночас фахівці ДФС наголосили, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи. Очевидно, йдеться про документальне підтвердження того, що на момент виплати середнього заробітку працівника вже було звільнено.

 

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»