Верховний Суд України узагальнив висновки, викладені в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення за І півріччя 2014 р. Узагальнення стосуються:
- справ про банкрутство;
- договорів про надання послуг;
- спорів, що виникають із договорів найму (оренди), лізингу;
- відповідальності за правопорушення у сфері господарювання;
- адміністративно-господарських санкцій;
- спорів щодо виконання господарських зобов'язань;
- відповідальності за порушення зобов’язання;
- застосування позовної давності;
- спорів про укладення, зміну, розірвання договорів;
- спорів щодо забезпечення виконання зобов'язань тощо.
Серед висновків ВСУ існує твердження про те що, якщо заборгованість у боржника виникла після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора постановою господарського суду, вимоги кредитора щодо визнання цих вимог поточними і включення їх до реєстру вимог кредиторів не мають характеру поточних у розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. № 2343-XII і не можуть бути заявлені в порядку ч. 1 ст. 23 вищезазначеного Закону.
