В Мін’юсті листом від 13.08.2014 р. № Ч-13744/8.2 роз’яснили деякі аспекти встановлення ціни договору між суб'єктами господарювання у вигляді грошового еквівалента в іноземній валюті. Відповідно до Цивільного кодексу України (даліЦКУ), законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня. Згідно зі ст.ст. 524, 533 ЦКУ, зобов'язання має бути виражене в гривні, але сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в інвалюті. У свою чергу, виконане грошове зобов'язання має бути в гривнях.

Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, установлених законом.

Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог і зобов'язань, якщо інше не передбачено актами валютного законодавства України (ст. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93). Відповідно до пп. "г" п. 4 ст. 5 зазначеного Декрету, використання інвалюти на території України як засобу платежу або як застави потребує індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютної операції.

Щодо питання нарахування індексу інфляції за зобов'язанням, вираженим в іноземній валюті, у разі його порушення слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату від 14.11.2006 р. № 519, показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін, який розраховується в гривнях.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»