Державна фіскальна служба України в листі «Про узагальнення судової практики ВАСУ та ВСУ з питань оскарження наказів на проведення перевірок та актів перевірок» від 12.09.2014 р. № 4352/7/99-99-10-02-02-17 роз’яснила, що:

  • сам по собі факт скасування наказу на проведення невиїзної перевірки після фактичного її проведення не може бути достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень за умов доведеності фактів порушень податкового законодавства особою, що перевіряється;
  • позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки;
  • висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки вони не обов'язкові ні для платника податків, ні для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи та в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке визначає грошові зобов'язання платникові податків;
  • прийняття наказу про проведення перевірки в порушення визначеної ПКУ процедури проведення та/або призначення перевірок (без належних підстав, а також проведення таких перевірок без дотримання обов'язкових для цього умов) є підставою для його скасування (окрім наказів про призначення виїзних документальних і фактичних перевірок платників податків за умови допуску посадових осіб до проведення перевірки).
Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»