ДФС у листі від 13.08.2014 р. № 1128/5/99-99-20-03-01-16 роз’яснила, що відповідно до ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки та збори (обов'язкові платежі) й інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету із дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (ст. 38 ПКУ).

Тому податкове зобов'язання вважатиметься виконаним із дня зарахування сплачених коштів на єдиний казначейський рахунок.

Водночас за порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів із вини банку такий банк сплачує пеню за кожен день прострочення, включаючи день сплати, і штрафні санкції в розмірах, установлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, установлену Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету чи державного цільового фонду. А платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів й інших платежів до бюджетів і державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції (п. 129.6 ст. 129 ПКУ).

У решті випадків ПКУ не звільняє платника податків від обов'язку сплачувати основну суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, а податковий орган, відповідно, — від стягнення такого податкового боргу.

Тому в разі ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства й незарахування їх до дохідної частини державного чи місцевого бюджетів податкові зобов'язання чи податковий борг не можуть вважатися погашеними.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»