Мінсоцполітики в листі від 28.08.2014 р. № 395/13/116-14 робить висновок, що для працівників, які трудяться на умовах неповного робочого часу, тривалість їх роботи напередодні святкових і неробочих днів не скорочується на одну годину.

Мінсоцполітики переконано, що норми ст. 53 КЗпП України поширюється на працівників, які трудяться за п'ятиденним чи шестиденним робочим тижнем з установленою законодавством нормою робочого часу. При цьому вказується, що в зазначеній статті КЗпП ідеться про скорочення тривалості не робочого часу, а роботи. Тобто зазначена норма не передбачає скорочення робочого часу, а лише вимагає його перерозподілу таким чином, щоб напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочувалася за умови, якщо норма тривалості робочого часу, передбачена законодавством (40 годин на тиждень), не скорочується та, відповідно, оплата праці зберігається в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.

Однак, як щодо ст. 56 КЗпП, котра передбачає, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників? Адже ст. 53 КЗпП чітко вказує, на яку категорію працівників не поширюється скорочення роботи на одну годину (працівників, які трудяться в режимі скороченої тривалості робочого часу).