Як роз’яснили фахівці Мін’юсту в листі від 10.04.2014 р. № 151-0-2-14/6.1, Положення про документи і документообіг в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів СРСР від 29.07.1983 р. № 105 (далі — Положення № 105), на сьогодні є чинним. Воно застосовується відповідно до Постанови ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 р. № 1545, відповідно до якої акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, застосовуються до прийняття відповідних актів законодавства України за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.

Водночас наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (даліПоложення № 88).

Пунктом 5.1 Положення № 88 передбачено, що з метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника підприємства, установи встановлюється графік документообігу, у якому вказуються дати створення чи одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передавання в обробку та до архіву.

Форма графіка документообігу затверджена в додатку до Положення № 105.

У свою чергу, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, дія якого поширюється на всіх юросіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, установлено, що правила документообігу й технологія обробки облікової інформації підприємством затверджуються самостійно.

Таким чином, прийняття рішення щодо необхідності складання графіка документообігу належить до компетенції конкретного підприємства, разом із тим за основу може бути взята форма графіка документообігу, затверджена Положенням № 105.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»