«Усі професії важливі, усі професії потрібні», — говорили нам у дитинстві. Проте трішки лукавили. Скажімо, оспівана колись Володимиром Маяковським професія кондуктора (пам’ятаєте: «На заводе хорошо, а в трамвае — лучше, я б кондуктором пошел, пусть меня научат») сьогодні вже навряд чи виглядає настільки привабливою.

Британські вчені кажуть: кожні 10 років зникає приблизно 5000 професій. Щоправда, змінює їх не менша кількість нових професійних занять.

Не виключено, що мрія людини про винахід машини часу була пов’язана в тому числі й із бажанням переконатися в правильності свого професійного вибору. Особливо актуальним це стає в наш час, коли запит на той або інший вид спеціальних знань стрімко змінюється.

Наприклад, навряд чи Аліса Селезньова в далекому 1985 р. могла припустити, що Коля Герасимов писатиме вірші лише у вільний від освоєння комп’ютерних програм із бухобліку час, Фіма не стане мандрівником, але в його житті постійно буде присутній GPS, а Катя Михайлова, яка так і не виграла Вімблдон і не пропускала жодної спортивної новини на своєму планшеті, усерйоз обговорюватиме зі своїм онуком, чи варто йому вибирати професію «геймер» або ж краще зупинитися на більш традиційному «гейм-дизайні».

Однак розмова, звичайно, не про гостей із майбутнього, а навпаки — про те, чи будуть раді нам, бухгалтерам, у тому самому майбутньому?

Називають одразу три головні причини можливої «смерті» професії. Що ж, поглянемо на них:

  • автоматизація;
  • спрощення;
  • аутсорсинг.

Розпочнемо з того, що подібні прогнози найчастіше звучать із уст футурологів. Тобто людей, чия професія — фантазувати щодо майбутнього. Утім майже завжди ці футурологи помиляються. Може, краще запитати не в них, а в того, хто на помилку права не має — у бухгалтера. От мені, як бухгалтеру з багаторічним стажем, є відповідь на цей рахунок.

Звичайно, головна загроза для багатьох професій насувається з боку всюдисущої автоматизації. Усе правильно. Без виснажливої ручної праці, рахівниці (для молоді: це така рамка, усереди­ні якої спиці з кісточками) і калькулятора сьогодні комп’ютерна програма за часточку секунди зводить баланс. Якщо так, то навіщо потрібен бухгалтер? Хтось вводить у комп’ютер дані — і всесильна машина видає звітність, потрібні відомості й інші важливі документи. Логічно? Так. Не причепишся. Проте ця логіка не працює!

Можливо, комп’ютер із легкістю спроектує шалено складні льотні характеристики надзвукового літака чи космічного корабля, розрахує траєкторію руху атома або електрона в кілометровій випробувальній трубі. Безперечно. Однак дослідним шляхом доведено — жодному комп’ютеру, жодній програмі не під силу заповнити декларацію з ПДВ. Нехай спочатку комп’ютер навчиться заповнювати сам (без хитрощів і стусанів бухгалтера) хоча б податкову накладну. Потім із футурологами й поговоримо на тему заповнення до цієї податкової накладної розрахунку коригування та зведення всього цього в реєстрах. Або просто попросимо подати електронну звітність у самий розпал сезону. Так, саме коли «висить» сервер Податкової. Адже це ж елементарно.

Більше того, можна сміливо припускати, що та сама автоматизація відкриє нові грані бухгалтерського ремесла: для бухгалтера найближчого майбутнього вже не в новинку буде подавати електронні петиції, збирати «лайки» під власною законодавчою ініціативою про внесення змін до Податкового кодексу й готуватися до кібер-перевірок фіскальних інспекторів (до речі, електронні перевірки — це вже майже справа сьогодення). Йому доведеться розбиратися в оприбуткуванні літаючих автомобілів, знати, як виплачувати добові під час космічних відряджень і чи можна віднести до витрат суми, витрачені на розширення пам’яті працівника.

«Проте все ж стане простіше», — не вгамуються опоненти. Авжеж. Коли ви, шановні колеги, в останній раз на ділі стикалися зі спрощенням? Із реальним спрощенням, а не обіцянками такого. Звісно, гармонізація податкового й бухгалтерського обліку. Коли замість двох обліків мало не з’явилося три (ще один — це облік податкових різниць). Може ще й з’явиться. Знатне спрощення. Добре, але якщо не спрощення, то хоча б відсутність змін, горезвісна стабільність. Непоганий аргумент. Проте й цього ми точно не боїмося. Навпаки — сподіваємося та чекаємо, а стабільності як не було так і не має.

«Гаразд, — кажуть передрікаючі смерті нашої професії — усіх бухгалтерів розженуть і віддадуть цю нікому не потрібну справу на аутсорсинг». Що ж, саме в цьому місці хочеться відправити з подібним питанням... до директора. Нехай він вирішує. Адже директор очевидно без особливого ентузіазму (м’яко скажемо) сприйме ідею віддати «на сторону» весь облік. Тут акцент на слові «весь». Ви самі розумієте. Існує бухгалтерський і податковий облік, а є весь облік (тобто облік усього, що відбувається, а не тільки того, що показують).

Полегшити працю — так. Однак замінити? Це нереально. Що ж до полегшення — то ми двома руками «за». Проте на горизонті не видно й цього.

Хіба є в кого-небудь сумніви, що професія «бухгалтер» взагалі виживе? Причому ми ще не згадували про таких наших надійних партнерів, як податківці. Збирачі податків нікуди не зникнуть. А податківцям без нас нікуди.

Ми ще навіть не заїкалися на тему того, що сучасний бухгалтер — це далеко не тільки бухгалтер. Скільки різних, часом досить несподіваних питань з усіх боків доводиться вирішувати бухгалтеру. Іноді хочеться повісити на двері табличку: «Я — всього лише бухгалтер». На що, правда, знаходиться відповідь: «якщо не ти — то хто?». Так і живемо. Дуже затребувані. Знали, на що йдемо. Нехай знають це й ті, хто тільки обирає свій шлях. Навіть не сумнівайтеся у виборі!

У нас є хвилинка, поки директор точно не застане нас за читанням цієї статті. Адже він зараз, найімовірніше, думає, як привітати нас із Днем бухгалтера (принаймні, ми на це сподіваємося). Так от, дозвольте сказати відверто. У нас коли директор іде у відпустку, співробітники... танцюють. Проте коли у відпустці головбух — «вішаються». Допускаю, що на вашому підприємстві відбувається все так само. І нехай після цього хтось заявить, що професія бухгалтера зникне. Може й так. Проте спочатку зникне професія директора!

Попит на бухгалтерську працю існуватиме завжди, поки людина матиме потребу в обміні. Адже активи обов’язково чиїсь, і дбайливий господар хоче завжди знати про стан свого «господарства». Лука Пачолі серед умов справної торгівлі назвав «ведення своїх справ у належному порядку та як слід, щоб можна було без затримки отримати всілякі відомості як щодо боргів, так і вимог». Це сказано більше ніж 500 років тому й, упевнені, буде актуально ще не менший час. Навіть якщо замість грошей будуть юніти чи будь-які інші замінники, у бухгалтера завжди знайдуться відповідні проводки.

Отже, ми точно знаємо, що бухгалтерія нікуди не дінеться. Буде жити й процвітати. Професія розважливих оптимістів (наприкінці тунелю є потужний потік світла, адже баланс обов’язково повинен зійтися). Бухгалтер — це, так би мовити, «книгознавець» (Buch — книга, halter — тримати). Так, традиційні книги зникають, стають цифровими, читаються із планшетів та інших електронних гаджетів. Проте й бухгалтерія не стоїть на місці. Вона теж може трансформуватися, і це дійсно відбувається. Наприклад, традиційна бухгалтерія стає інтерактивною бухгалтерією. Однак ми тільки «за».

Бажаємо вам здоров’я та оптимізму.

Олександр ЗАХАРЧЕНКО,

головний бухгалтер,
м. Харків

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»