Міндоходів в листі від 17.07.2013 р. № 7202/6/99-99-11-02-01-15 нагадало порядок отримання відстрочення (розстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу). Такий порядок визначено ст. 100 ПКУ та наказом Мінфіну «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків» від 30.11.2012 р. № 1261 (даліНаказ № 1261).

Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків відповідно до п. 3.1 р. III Наказу № 1261 має звернутися до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою із зазначенням суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, строк сплати яких іще не настав, а також строк сплати яких уже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, що складається із:

  • переліку обставин, котрі свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, докази існування таких обставин;
  • аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
  • розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Перелік обставин, що є підставами для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів, наведено в постанові КМУ «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» від 27.12.2010 р. № 1235.

Платник податків, який звертається із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму цього грошового зобов'язання (п. 100.2 ПКУ).

За результатами розгляду заяви керівник органу доходів і зборів приймає рішення про розстрочення грошових зобов'язань або відмовляє платнику в письмовій формі за відсутності підстав для надання розстрочення та в разі недотримання обов'язкових вимог, визначених Наказом № 1261. Розстрочення надається окремо за кожним податком, збором, штрафною санкцією, пенею. Строки сплати розстрочених (відстрочених) сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення змін у договір розстрочення.

На розстрочені грошові зобов'язання пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання договору до спливу строку дії договору про розстрочення  грошового зобов'язання. Такий договір може бути достроково розірваний як з ініціативи платника податків, так і з ініціативи ДПС (якщо платник податків надав недостовірну інформацію під час укладання договору, допускає виникнення нового податкового боргу або порушує умови погашення розстрочених (відстрочених) сум). 

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»