Призов або мобілізація власника-фізособи під час особливого періоду на військову службу є додатковою підставою розірвати трудовий договір із найманими у такого власника працівникам. Для цього відповідною нормою було доповнено ст.ст. 36, 40 та 431 КЗпП.

Під формулюванням «власники-фізособи» мають на увазі самозайнятих осіб, які мають найманих працівників (тобто фізосіб-підприємців т осіб, що займаються незалежною професійною діяльністю).

До того ж на власника-фізособу покладено обов’язок протягом місяця після своєї демобілізації виконати вказані в ст. 47 КЗпП обов’язки щодо остаточного розрахунку з працівниками без застосування до нього санкцій та штрафів за їх порушення.

Усе було б добре, якби не такий момент: самозайнята особа (фізособа-підприємець) може мати працівника, котрого вже мобілізовано на військову службу. І починаючи з 01.04.2014 р., згідно із ч. 3 ст. 119 КЗпП, за ним зберігають місце роботи, посаду та середній заробіток. Дотриматися цієї норми можна лише тоді, коли самозайнята особа (фізособа-підприємець) уповноважить іншу особу виконувати обов’язки щодо розрахунків із найманими працівниками.

Звісно, самозайнята особа може й не звільняти працівників, однак тоді потрібно також призначати вповноважену особу.

Детальніше про такі новації в матеріалі «Звільнення працівників при мобілізації власників-фізосіб і компенсація середнього заробітку з Держбюджету»

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»