ВСУ в постанові від 14.05.2014 р. у справі № 6-42цс14 роз’яснив порядок отримання спадщини та передавання її в іпотеку, якщо вона отримана до набрання чинності новим ЦКУ.

Якщо спадщина відкрилася до 1 січня 2004 року, до таких правовідносин слід застосовувати норми ЦК УРСР у редакції від 18 липня 1963 року. Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

У разі спадкування за законом спадкоємцями першої черги є, у рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина та батьки (усиновителі) померлого (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР). Відповідно ж до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Причому спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.

Тож якщо особи проживали та продовжують проживати в успадкованому будинку, вони є такими, що фактично вступили в управління та володіння спадковим майном і прийняли спадщину.

Суд звертає увагу на те, що збереження чи втрата набутого спадкодавцем права власності на спадкове майно не пов’язані з фактом отримання чи неотримання ним свідоцтва про право на спадщину, у той час як свідоцтво є лише документальним підтвердженням цього права (ст. 560 ЦК УРСР). ЦК УРСР не містить обмежувального строку одержання такого свідоцтва. А відповідно до ст. 1296, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тож спадкоємець, який прийняв спадщину, є власником спадкового майна — частини будинку — із моменту відкриття спадщини.

Разом із тим за загальним правилом на здійснення права спільної часткової власності (володіння, користування та розпорядження спільним майном) необхідно одержати згоду інших співвласників (ч. 1 ст. 358 ЦКУ). Майно, що є в спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою всіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості.

Частина об’єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості, якщо інше не встановлено законом.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»