Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 07.05.2014 р. № 10-644/0/4-14 зазначив, що під час розгляду спорів, що виникають у сфері трудових відносин, судам необхідно враховувати, що перелік ознак, за якими не може бути привілеїв або обмежень у реалізації трудових прав громадян, не є вичерпним. Зокрема недопустимим є порушення рівності трудових прав громадян не лише на підставі ознак, зазначених у ч. 2 ст. 24 Конституції України, ст. 21 Кодексу законів про працю України, п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 р. № 5207-VI, а й за ознаками віку, кольору шкіри, іншими фізичними ознаками (вага, зріст, вади мовлення, вади обличчя), сімейного стану, сексуальної орієнтації тощо.

На замітку: заборона будь-якої дискримінації у сфері трудових відносин і зайнятості передбачена зокрема Хартією основних прав Європейського Союзу від 07.12.2000 р., Директивою Європейського Союзу від 27.11.2000 р. № 2000/78/ЄС, Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., ратифікованою Україною 17.07.1997 р., Протоколом № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованим Україною 09.02.2006 р., тощо.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»