Міндоходів у системі «ЗІР» (підекатегорія 104.05) роз’яснило, що якщо фізична особа — підприємець використовує у своїй підприємницької діяльності земельну ділянку, яка йому належить на праві власності як фізичній особі, він не має права включати до складу витрат підприємця суми сплаченого земельного податку за цю ділянку. 

Свою відповідь податківці мотивували тим, що відповідно до ст. 325 Цивільного кодексу України (даліЦКУ) суб’єктом права приватної власності є фізичні особи. Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 2 та ст. 318 ЦКУ передбачено, що учасниками цивільних відносин та суб’єктами права власності є фізичні особи. Тобто ЦКУ не розрізняє такого суб’єкта права власності на нерухоме та рухоме майно як фізична особа — підприємець, набуття такого статусу дозволяє лише використовувати зазначене майно в господарській діяльності. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця (п. 177.2 ПКУ).

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до операційної діяльності відповідно до р. ІІІ ПКУ (п. 177.4 ПКУ).

Згідно з п. 138.1 ПКУ, витрати, що враховуються під час обчислення об’єкта оподаткування, складаються з витрат операційної діяльності, які визначаються відповідно до п.п. 138.4, 138.6 – 138.9, пп.пп. 138.10.2 – 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ПКУ.

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»