Верховний Суд України розглянув спір про визнання прилюдних торгів недійсними. Суд зробив правовий висновок про те, що оскільки в силу договору іпотеки право іпотекодержателя одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна виникає не з моменту укладення ним договорів кредиту чи іпотеки, а в разі порушення боржником своїх зобов’язань, то з урахуванням норм ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV на правовідносини з реалізації заставленого майна з прилюдних торгів, які виникли після 16 жовтня 2011 року, не поширюється норма п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 р. № 3795-VI (даліЗакон № 3795) та застосовуються положення ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV (далі — Закон про іпотеку) у редакції, чинній на час учинення відповідних виконавчих дій.

Нагадаємо, що саме Закон № 3795 доповнив положення ч. 2 ст. 49 Закону про іпотеку. Зокрема після внесення змін з'явився порядок проведення прилюдних торгів у випадку якщо іпотекодержатель не скористався своїм правом придбати предмет іпотеки з дня оголошення других прилюдних торгів такими, що не відбулися.

Правовий висновок ВСУ від 23.04.2014 р. у справі № 6-26цс14

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»