Для цілей Кримінального кодексу України поняття «службова особа» визначається в ч. 3 ст. 18, згідно з якою службовими особами є особи, що постійно, тимчасово чи за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно або тимчасово займають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділена повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом або повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Для вирішення питання, чи є особа посадовою, слід виходити з правозастосовної практики, яка визначає, що головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність у неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Що є організаційно-розпорядчими й адміністративно-господарськими обов'язками, роз’яснено Пленумом Верховного Суду України в постанові «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. № 5.

Тією ж постановою Пленуму Верховного Суду України передбачено, що особа є службовою не лише тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальними повноваженнями, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.

Водночас Мін'юст зазначає, що роз'яснення судів стосовно питань застосування законодавства в частині вирішення справ відповідної судової юрисдикції за результатами узагальнення судової практики мають рекомендаційний характер.

Лист Мін'юсту від 30.10.2013 р. № 630-0-2-13/11

Бухгалтерський сервіс «Iнтерактивна бухгалтерія»